Про Указ Президента України від 27 січня 1999 року N 71/99 "Про тлумачення окремих положень Указу Президента України від 18 червня 1998 року N 651"

У зв'язку з виникненням питань щодо застосування у вирішенні спорів Указу Президента України від 18.06.98 N 651/98 "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків - сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року" (далі - Указ N 651) Вищий арбітражний суд України звернувся до Президента України з проханням надати офіційне тлумачення цього Указу з деяких питань. Арбітражні суди було повідомлено, що згідно з частиною першою статті 79 Арбітражного процесуального кодексу України відповідне звернення може бути підставою для зупинення провадження у справах, результат розгляду яких залежить від наданого Президентом України тлумачення Указу N 651 (лист Вищого арбітражного суду України від 14.12.98 N 05-2/413).

Президент України видав Указ від 27.01.99 N 71/99 "Про тлумачення окремих положень Указу Президента України від 18 червня 1998 року N 651" (далі - Указ N 71), яким роз'яснив окремі норми Указу N 651.

У зв'язку з цим провадження у раніше зупинених справах зі спорів, пов'язаних із застосуванням Указу N 651, підлягає поновленню згідно з частиною четвертою статті 79 Арбітражного процесуального кодексу України.

Копія Указу N 71 додається до цього листа (див.окремо в базі).

Нижче наводяться порушені у зверненні Вищого арбітражного суду України до Президента України питання щодо застосування окремих положень Указу N 651 разом з відповідними нормами Указу N 71 (останні виділено курсивом).

1. За змістом пунктів 2 і 7 статті 6 Закону України від 05.06.97 N 314/97-ВР "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року" (далі - Закон) не підлягає ні списанню, ані реструктуризації податкова заборгованість, про списання якої до набрання чинності Законом було видано наказ арбітражного суду або вчинено виконавчий напис нотаріуса. Указ N 651 такого припису не містить, так само як не містить стаття 10 цього Указу і посилання на пункти 2 і 7 статті 6 Закону.

Отже, чи підпадає під дію Указу N 651 податкова заборгованість, яка була предметом судового розгляду і щодо якої до набрання чинності згаданим Указом ухвалено судові акти про звернення стягнення на майно недоїмника - сільськогосподарського підприємства чи цукрового заводу (комбінату)?

На податкову заборгованість, яка була предметом судового розгляду і щодо якої до набрання чинності Указом N 651 прийнято рішення суду (арбітражного суду) про звернення стягнення на майно платника податку - сільськогосподарського підприємства чи цукрового заводу (комбінату) дія цього Указу поширюється за умови перегляду судом (арбітражним судом) такого рішення після набрання чинності Указом N 651 (абзац третій Указу N 71).

З урахуванням наведеного арбітражним судам необхідно мати на увазі, що відповідний перегляд може бути здійснений ними у зв'язку з виданням Указу N 71 згідно з вимогами розділу XIII Арбітражного процесуального кодексу України.

2. Відповідно до статті 3 Указу N 651 з платників податків - сільськогосподарських підприємств за певних умов може бути списано всю суму податкової заборгованості до Державного бюджету України і державних цільових фондів за станом на 1 січня 1998 року. Чи означає це можливість списання і тієї податкової заборгованості, яку було реструктуризовано на підставі Закону?

Відповідно до статті 3 Указу N 651 та за умови виконання передбачених нею вимог списанню підлягають суми податкової заборгованості до Державного бюджету України та державних цільових фондів, яка реструктуризована відповідно до Указу N 651 (абзац четвертий Указу N 71).

Таким чином, на підставі Указу N 651 не може бути списано суму податкової заборгованості, яку було реструктуризовано згідно з Законом.

3. Пунктами 3 і 4 статті 5 Закону податкові органи зобов'язані притягати до відповідальності власника (або уповноважений ним орган) того платника податку, який протягом трьох місяців не сплачує реструктуризовану заборгованість, та подавати заяву про визнання такого платника податку банкрутом. Разом з тим згідно зі статтею 6 Указу N 651 органи стягнення зупиняють до 1 січня 2000 року стягнення у безспірному порядку сум реструктуризованої податкової заборгованості. Чи означає ця норма, що до згаданої дати податкові органи не вправі порушувати питання про відповідальність власників (або уповноважених ними органів) та про визнання платників податків банкрутами?

Згідно зі статтею 6 Указу N 651 органи стягнення зупиняють до 1 січня 2000 року стягнення у безспірному порядку сум податкової заборгованості, яка реструктуризована відповідно до Указу N 651. Відповідальність за несплату такої реструктуризованої податкової заборгованості настає після порушення платником податків встановлених цим Указом умов та строків її сплати (абзац п'ятий Указу N 71).

Отже, передбачене статтею 6 Указу N 651 зупинення стягнення застосовується лише щодо тієї податкової заборгованості, яку реструктуризовано відповідно до цього Указу.