Щодо ідентифікації та класифікації залишків чорних металів і їх сплавів з легованої сталі (скрапу)

З метою попередження експорту залишків чорних металів і їх сплавів з легованої сталі (скрапу), товарної позиції 7204 УКТЗЕД, які підпадають під дію ст. 9 Закону України "Про металобрухт", під виглядом шлаку - відходів металургійного виробництва чорних металів товарної позиції 2619 УКТЗЕД, надаємо методичні рекомендації щодо ідентифікації та класифікації вищезазначеного товару.

Для забезпечення повного, достовірного та об'єктивного дослідження зразків товарів звертаємо увагу на важливість дотримання порядку відбору проб відходів, який передбачає відбір усередненої проби вантажу. З цією метою наводимо послідовність основних операцій:

1. Якщо партія товару (відходів) знаходиться у різних транспортних засобах, зразки відбираються у кожному транспортному засобі. Точки відбору проб повинні знаходитись не ближче 0,2 м від бортів транспортного засобу.

2. При розташуванні відходів рівномірним шаром або у формі відкосу, проби відбирають рівномірно (у шахматному порядку) від усієї поверхні.

3. Від відходів з розмірами шматків до 100 мм в означених точках викопують лунки глибиною 40 см. Вздовж стінки лунки знизу вверх совком відбираються пробу і зсипають в тару. Альтернативним способом є використання щупа.

4. Відбір проб від шматків розмірами більше 100 мм здійснюють відрізанням або відколюванням шматків.

5. Якщо відходи неоднорідні за розмірами, відбір проб проводять від кожної фракції з числом проб пропорціональним масі фракцій в партії, при цьому, розміри фракцій повинні бути зазначені в акті митного огляду.

6. У кожному транспортному засобі відбирають проби у кількості 3 кг для досліджень + 3 кг як контрольна проба.

Окрім того, необхідно зазначити, що важливим фактором при надходженні запитів про дослідження товару є постановка питань у запитах митних органів стосовно мети досліджень.

Так, найчастіше завдання обмежується визначенням хімічного складу зразків. Ця умова є необхідною, але недостатньою, оскільки кінцевою метою експертизи є ідентифікація товару на відповідність задекларованому. Для ідентифікації товару важливими є вміст металу у вільному стані (у вигляді краплевидних та інших включень), а також вміст неметалевої складової, тобто оксидів, силіцидів, тощо.

При ідентифікації відходів ливарного виробництва слід відрізняти шлак від скрапу. Шлак утворюється в результаті сплавлення флюсів із сполуками нерозчинними або слаборозчинними у рідкому металі, такими як пуста порода, зола, футеровка печі та шкідливі домішки. Оскільки шлак є набагато легшим, ніж метал, він спливає на поверхню і покриває розплав в процесі металургійної плавки. Після затвердіння шлак має вигляд кам'янистоподібної або склоподібної речовини сірого або чорного кольору, яка може містити краплевидні включення металу. За механічними властивостями шлак подібний до каменю або скла. Він крихкий, шматки колються на частини від механічного удару.

Скрап (ДСТУ 4121-2002) - це зашлакований метал, що утворюється під час випуску, транспортування, розливання сталі, і являє собою:

- спечені, зашлаковані, покриті окалиною дрібні стальні частки, що розлітаються під час випуску сталі;

- сталь, що розлилась на підлогу під час транспортування та розливання у виливниці;

- сталь, що налипла на стінки та дно ковша під час її розливання.

Оскільки скрап, як правило, має на поверхні шар шлакоподібного покриття, його важко відрізнити за зовнішнім виглядом від шлаку. Іноді власники вантажу маскують поверхню металу піщано-вапняковими матеріалами.

Існує низка способів, щоб відрізнити шлак від скрапу:

а) випробування на ударні навантаження та розрізання досліджуваних зразків з метою виявлення металу.

Шлак крихкий і розбивається від удару молотка. Що ж стосується скрапу - при ударі молотком відбиваються налиплі частки шлаку та вапнякових матеріалів. Процес сколювання здійснюють до появи металу. При шліфуванні або розрізанні скрапу поверхня перетину має металічний блиск.

б) визначення густини матеріалу

Згідно енциклопедичних даних густина шлаку знаходиться в межах (1,5-4) г/см3. Густину досліджуваних зразків визначають методом витіснення рідини. Якщо значення густини не перевищує зазначені межі, відходи відносяться до шлаку.

в) подрібнення з допомогою дробарки або ударного пресу для відокремлення металевої та неметалевої складової. Ця операція дозволяє оцінити сумарний масовий вміст металу в незв'язаному стані. Ця оцінка є приблизною, оскільки дрібні металеві частки не відділяються від шлакової маси.

г) визначення хімічного складу

Після визначення елементного вмісту стальних включень і неметалевої складової методами рентгено-флюоресцентного аналізу, атомно-емісійного, чи іншими, необхідно здійснити перерахунок елементного вмісту металу в дослідженій пробі.

д) визначення металургійного виходу металу

Для точного визначення вмісту металевої складової та окремих елементів здійснюють металургійний переплав наданої на дослідження проби. В результаті переплаву металеві частки сплавляються у вигляді королька, після чого визначають масу металу та його хімічний склад.