Щодо невідповідності окремих положень наказу ДПА України від 18.08.2005 р. N 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" законодавству з питань оподаткування

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув в межах компетенції Ваше звернення від 26.06.2009 р. N 186-06-09 щодо невідповідності окремих положень наказу ДПА України від 18.08.2005 р. N 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" (далі - Наказ N 350) законодавству з питань оподаткування та повідомляє наступне.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України від 11.09.2003 р. N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), "регуляторний акт" це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом".

За результатами проведеного аналізу Наказу N 350 встановлено, що він має ознаки регуляторного акта у відповідності до вищенаведених положень Закону, а застосування його норм має обов'язковий характер.

У відповідності до вимог частини першої статті 21 Закону проект регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом, яким Держкомпідприємництво.

Проект Наказу N 350 та документи, передбачені статтею 21 Закону, саме, аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень пропозицій, на погодження до Держкомпідприємництва не надавались.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу, проект регуляторного акта не був оприлюднений або не був поданий на погодження із спеціально уповноваженим органом.

Тобто, Державною податковою адміністрацією під час прийняття Наказу N 350 не дотримані вимоги статті 4 Закону щодо забезпечення передбачуваності регуляторної діяльності, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування своєї діяльності, та прозорості і врахування громадської думки - відкритості для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, а також статті 21 Закону щодо необхідності подання на погодження до Держкомпідприємництва проекту зазначеного регуляторного акта в установленому Законом порядку.

З урахуванням вищезазначеного, прийняття Державною податковою адміністрацією України Наказу N 350 не відповідає основним принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, задекларованим статтею 4 та абзацу 9 статті 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема:

- передбачуваності - послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики;

- ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Крім того, слід зауважити, що окремі положення Наказу N 350 суперечать діючому законодавству з питань оподаткування.

Так, пункти 3.1, 4.2 і 4.3 Наказу N 350 щодо вимог надання платником ПДВ завірених копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам не відповідають статті 20 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (далі - Закон N 1251) та статті 11 Закону України 04.12.90 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон N 509). Жоден з вищезазначених законів не містить визначення поняття "основний постачальник" та вимог подання платником ПДВ копій первинних документів.

Слід зауважити, що пункт 3.11 Наказу N 350 щодо визначення підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки платників ПДВ суперечить підпункту 7.7.5 статті 7 Закону України 03.04.97 р. N 168/97 "Про податок на додану вартість" і статті 11-1 Закону N 509.

Також, пункти 4.5 і 4.6 Наказу N 350 не відповідають статті 20 Закону N 1251 та статті 11 Закону N 509 оскільки зазначені закони не містять поняття "зустрічної перевірки".

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, відповідно до статті 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Керуючись частиною другою та на підставі частини першої статті 25 Закону Держкомпідприємництво запропонував Державній податковій адміністрації України терміново скасувати наказ від 18.08.2005 р. N 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", як такий, що прийнятий з порушеннями вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".