Про реалізацію товарів

На запити митних органів щодо механізму застосування положень статті 172 Митного кодексу України в частині реалізації товарів та нарахування податків і зборів повідомляємо.

Відповідно до частини п'ятої статті 172 Митного кодексу України товари, зазначені у частинах першій-четвертій цієї статті, реалізуються на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі в порядку, установленому законодавством.

Згідно з частиною шостою статті 172 Митного кодексу України реалізація здійснюється з нарахуванням усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначених товарів через митний кордон України, за ставками, чинними на день реалізації на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі в порядку, установленому законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків та зборів (обов'язкових платежів) не можуть установлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Тому при нарахуванні відповідного податку чи збору (обов'язкового платежу) необхідно керуватися законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з питань адміністрування цього податку чи збору.

Водночас, звертаємо увагу, що одними з основних принципів оподаткування в Україні є такі:

обов'язковість - упровадження визначених на підставі достовірних даних про об'єкт оподаткування норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ураховуючи ці принципи, для визначення сум податків та зборів (обов'язкових платежів), що підлягають справлянню в кожному конкретному випадку, потрібно з'ясувати повні дані про об'єкт оподаткування (код за УКТЗЕД, митну вартість, країну походження тощо), особливості застосування ставок податків та зборів (обов'язкових платежів) (зокрема, хто виступає їх платником: юридична чи фізична особа), а також базу для їх нарахування згідно із законодавством.

Звертаємо увагу, що частинами першою-четвертою статті 172 Митного кодексу України регламентовано правові засади здійснення митними органами розпорядження товарами та визначено категорії товарів, що підлягають такому розпорядженню. За правовим режимом ці товари умовно можуть бути поділені на такі категорії:

1. Товари, що перейшли у власність держави внаслідок:

відмови власника на користь держави;

конфіскації за рішенням суду.

2. Товари, що зберігаються під митним контролем (крім зазначених у пункті 1 частини першої статті 166 Митного кодексу України) та за якими власник або вповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання.

3. Товари, які швидко псуються або мають обмежений термін зберігання, - предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до Митного кодексу України.

Реалізація згаданих товарів матиме такі особливості:

Питання застосування ставок мита на товари, що ввозяться на митну територію України та вивозяться за межі цієї території, визначається Законом України "Про Єдиний митний тариф". Згідно з пунктом "г" частини першої статті 19 цього Закону товари, що підлягають оберненню у власність держави, звільняються від сплати мита. Отже, при реалізації товарів, що обертаються у власність держави, мито не нараховується.

Відповідно до положень статей 4 і 6 Закону України "Про податок на додану вартість" на товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, ставка податку на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування (договірної (контрактної) вартості таких товарів, не меншої митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням: витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів; плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів; акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування). Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України на товари в митному режимі відмови на користь держави не нараховуються і не справляються податки та збори, до цих товарів не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Таким чином, у разі здійснення реалізації товарів, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника на користь держави чи внаслідок конфіскації за рішенням суду, вищезазначені податки та збори не справляються.

Підприємствами - організаторами митних аукціонів (або іншими підприємствами торгівлі), якими були реалізовані товари, кошти, отримані від їх реалізації, за вирахуванням суми комісійної винагороди перераховуються на депозитний рахунок митниці, якою в подальшому перераховуються до відповідного бюджету.

Звертаємо увагу, що закінчення строку зберігання товарів під митним контролем не є підставою їх переходу у власність держави. Законодавством надано митним органам лише право реалізації таких товарів з метою вивільнення складів, відшкодування збитків, пов'язаних зі зберіганням, та справляння належних податків та зборів.

Ціна товарів, що передаються на реалізацію, визначається комісією, створеною відповідно до пункту 7 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 N 1340, із залученням експерта у визначених законодавством випадках. При цьому звертаємо увагу, що в Україні ринкова ціна на аналогічну продукцію формується з урахуванням усіх обов'язкових платежів.

Таким чином, для прийняття вищезазначеною комісією об'єктивного рішення про оцінку товарів, яка б давала можливість в подальшому справляти належні податки та збори (відрахування від суми коштів, одержаних від реалізації) та відшкодовувати витрати, зазначені в частині першій статті 174 Митного кодексу України, на розгляд комісії обов'язково подаються:

1) документи, що підтверджують витрати митниці, пов'язані з розпорядженням цими товарами;

2) документи, що містять дані про товар як об'єкт оподаткування (код за УКТЗЕД, митну вартість, країну походження тощо), особливості застосування ставок податків та зборів (зокрема, хто виступає їх платником: юридична чи фізична особа) тощо;

3) попередні розрахунки сум податків та зборів за ставками, чинними на день проведення таких розрахунків, або копії документів, що підтверджують їх попередню сплату.

Після реалізації товарів митний орган проводить коригуючі розрахунки сум, належних до відрахування податків та зборів за ставками, чинними на день реалізації товарів (днем реалізації вважається день фактичного продажу товарів). Відповідальність за неправильне визначення сум податків та зборів покладається на підрозділи митного органу, які контролюють правильність визначення митної вартості, класифікації товарів, нарахування податків та зборів.

Підприємствами - організаторами митних аукціонів (або іншими підприємствами торгівлі), якими були реалізовані товари, кошти, отримані від їх реалізації, за вирахуванням суми комісійної винагороди перераховуються на депозитний рахунок митниці.

Подальше розпорядження цими коштами здійснюється згідно з частинами другою - шостою статті 174 Митного кодексу України.

Особливість здійснення реалізації цієї категорії товарів полягає в тому, що на момент реалізації невідомо, чи буде судом застосована санкція у вигляді їх конфіскації.

Якщо за рішенням суду в справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосоване стягнення у вигляді конфіскації товарів, зазначених у частині другій статті 174 Митного кодексу України, або справа про порушення митних правил буде припинена, то з коштів, одержаних від реалізації цих товарів, відраховуються суми належних податків та зборів.

Зважаючи на викладене й з метою забезпечення в подальшому (за вищезазначених підстав) справляння належних податків та зборів, визначення ціни передання в реалізацію товарів здійснювати, як і для товарів, що реалізуються у зв'язку із закінченням строку зберігання (пункт 2 цього листа).

У разі прийняття судом рішення про незастосування до особи, яка вчинила порушення митних правил, стягнення у вигляді конфіскації товарів або в разі припинення справи про порушення митних правил митний орган проводить коригування розрахунків сум належних до відрахування податків та зборів, ураховуючи відомості про об'єкт оподаткування, що були встановлені в судовому порядку, і за ставками, чинними на день реалізації товарів (днем реалізації вважається день фактичного продажу товарів). Відповідальність за неправильне визначення сум податків та зборів покладається на підрозділи митного органу, які контролюють правильність визначення митної вартості, класифікації товарів, нарахування податків та зборів.

У разі прийняття судом рішення про конфіскацію товарів необхідно керуватися поясненнями, наведеними у пункті 1 цього листа.

Звертаємо увагу, що кошти, отримані від реалізації цієї категорії товарів підприємствами - організаторами митних аукціонів (або іншими підприємствами торгівлі), у повному обсязі перераховуються на депозитний рахунок митниці, де зберігаються до винесення судом рішення в справі.

З метою запобігання конфліктним ситуаціям з підприємством торгівлі, що пов'язані з дотриманням норм статті 174 Митного кодексу України, доцільно при укладенні договору про реалізацію товарів в цьому окремому його пункті визначати умову виплати комісійної винагороди цьому підприємству за реалізацію швидкопсувних товарів або товарів з обмеженим строком зберігання (предметів порушення митних правил): тільки після прийняття судом рішення про конфіскацію цих товарів.

Згідно із законодавством документами, на підставі яких здійснюється передання товарів та в яких зазнається ціна останніх є: акт опису, оцінки та передання майна (у разі передання на реалізацію); акт опису і арешту майна (у разі передання органам Державної виконавчої служби).

Для забезпечення виконання вимог частини шостої статті 172 Митного кодексу України рекомендуємо до цих документів долучати (оформлювати у вигляді додатків) довідки довільної форми, у яких зазначати відомості про товар, необхідні для нарахування податків і зборів (код УКТЗЕД, митна вартість, особливості застосування ставок податків та зборів тощо), і розрахунки податків та зборів. Довідки повинні бути підписані начальниками структурних підрозділів митниці, посадові особи яких брали участь у підготовці довідок.

Наводимо приклад розрахунків сум податків і зборів, що містяться в ціні товару.

Припустимо, що вартість товару у роздрібній мережі становить 120,00 грн.

Ставка ввізного мита на цей товар - 10%.

Ставка ПДВ - 20%.

Курс 1 дол. США - 5,3295 грн.

Визначення сум податків:

Розрахунок ПДВ у ціні товару: (120,00 : 1,2) х 0,2 = 20,00 грн.

Для розрахунку ввізного мита на товар визначимо основу нарахування ввізного мита:

120,00 (ринкова вартість) - 20,00 (сума ПДВ) = 100,00 грн.

Розрахунок ввізного мита на товар: (100,00 : 1,10) х 0,1 = 10,00 грн.

Таким чином, у відповідному акті при переданні товару на реалізацію зазначаємо ціну товару 120,00 грн. (у тому числі мито 10,00 грн., ПДВ - 20,00 грн.).

5. З огляду на особливості державного регулювання ринку автомобілів в Україні методичні рекомендації щодо розпорядження цією категорією товарів будуть надані додатково, після отримання від Міністерства юстиції України роз'яснення з цього питання.