Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг | Лариса СЕНЮК |
Документ підготовлено в системі iplex
Пенсійний фонд України | Лист від 18.03.2025 № 2800-030401-8/18172
ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СТРАХОВИХ ВИПЛАТ, СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ ТА ПІЛЬГ
ЛИСТ
від 18.03.2025 р. N 2800-030401-8/18172
(Витяг)
Розглянувши [...] запит [...] щодо обчислення середньої заробітної плати [...], Пенсійний фонд України повідомляє.
'...'
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 8 та пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 23.09.1999 N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105) роботодавець зобов'язаний здійснювати застрахованим особам, у разі настання страхового випадку, відповідний вид страхових виплат, а застрахована особа має право на отримання, у разі настання страхового випадку, страхових виплат передбачених цим Законом.
Відповідно до норм статті 15 Закону N 1105 у разі настання тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Нормою статті 11 Закону України від 15.11.1996 N 504/96-ВР "Про відпустки" визначено, що щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Враховуючи викладене чинним законодавством передбачено перенесення частини щорічної відпустки, під час якої застрахована особа була тимчасово непрацездатна, із проведенням сторнування сум оплачених раніше днів відпустки, які підлягають перенесенню. При цьому допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок Пенсійного фонду України виплачується з шостого дня непрацездатності до відновлення працездатності чи встановлення інвалідності.
Щодо надання компенсації за невикористану відпустку, то зазначене питання не відноситься до компетенції Пенсійного фонду України.
З повагою