Про розгляд звернення щодо внесення змін до законодавства України шляхом запровадження принципів державної регуляторної політики до діяльності фінансових установ і регуляторів їх діяльності

Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва опрацьовано лист громадянина Бєссонова І.Ю. від 25.05.2009 щодо внесення змін до законодавства України шляхом запровадження принципів державної регуляторної політики до діяльності фінансових установ і регуляторів їх діяльності.

За результатом розгляду повідомляємо наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" /далі - Закон/ державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

До регуляторних органів Закон відносить Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, інші державні органи, центральні органи виконавчої влади, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також посадових осіб будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

В свою чергу, за визначенням Закону, регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Враховуючи зазначене, вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" поширюються на діяльність державних фінансових регуляторів, зокрема на регуляторну діяльність Держфінпослуг.