ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
| 25.06.2009 N 7501 |
Київській міській
державній адміністрації
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11.06.2009 N 31173/1/1-09 та на лист Київської МДА від 05.06.2009 N 006-1351
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11.06.2009 N 31173/1/1-09 Держкомпідприємництво розглянуло лист виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 05.06.2009 N 006-1347 стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" (далі - Постанова N 502), та, в межах компетенції, повідомляє наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про контроль) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 2 Закону про контроль встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя (редакція Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).
Частиною 4 статті 4 Закону про контроль зазначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
В свою чергу, статтею 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за: використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів; охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду; додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з якістю та сертифікацією; додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою; додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів; додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту; охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці.
Тобто, місцеві державні адміністрації підпадають під визначення поняття органів державного нагляду (контролю), що вживається в Законі про контроль, та є органами державного нагляду (контролю).
Слід зазначити, що при здійсненні державного нагляду (контролю) органи державного нагляду контролю повинні дотримуватись основних принципів державного нагляду (контролю), визначених Законом про контроль, зокрема, принципу неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю).
В той же час, 21 травня 2009 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року", пунктом 1 якої зазначено, що до 31 грудня 2010 року органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, відповідно до пункту 1 Постанови N 502 її дія поширюється на органи і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
В той же час, являючись базовим, Закон про контроль визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Стаття 2 Закону про контроль встановлює вичерпний перелік відносин з державного нагляду (контролю), на які не поширюється сфера дії Закону про контроль.
Враховуючи вищевикладене та розпорядчий зміст Постанови N 502, вважаємо, що положення зазначеної постанови поширюється на всі органи державного нагляду (контролю), що підпадають під сферу дії Закону про контроль.
| Голова | О.В.Кужель |
