Щодо мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув звернення, що надійшло на урядову "гарячу лінію" 7 червня 2010 року, та, в межах компетенції, повідомляє таке.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. N 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" (далі - Постанова N 502) передбачено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до 31 грудня 2010 р. тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

В своєму оглядовому листі від 06.07.2009 р. N 14083/7/23-7017/572 Державна податкова адміністрація України зазначила про нижченаведене.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО).

Так, статтями 15 та 16 Закону про РРО визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Слід зазначити, що статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), і у зв'язку з цим ці норми не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону про РРО, який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування.

В той же час, будучи базовим, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про контроль) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною другою статті 2 Закону про контроль наведений вичерпний перелік відносин, на які не поширюється сфера дії Закону про контроль.

Пунктом 17 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до Закону про контроль, а саме частина друга статті 2 була викладена у новій редакції. До вже існуючого переліку відносин, на які не поширюється сфера дії Закону про контроль, додалися також відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп/2008 пункт 17 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Тому на сьогодні згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, частиною другою статті 2 Закону про контроль передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.

З огляду на зазначене органи державної податкової служби України здійснюють державний нагляд (контроль), зокрема, відповідно до Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Враховуючи вищезазначене, перевірка застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг повинна здійснюватись з урахуванням вимог Закону про контроль, Закону про РРО та Постанови N 502.

Так, відповідно до частини одинадцятої статті 4 Закону про контроль плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Що стосується повідомлення, то частиною четвертою статті 5 Закону про контроль передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Крім того, абзацом третім - п'ятим пункту першого Постанови N 502 передбачається органам державного нагляду (контролю) до 31 грудня 2010 року:

- видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;

- приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);

- не застосовувати санкції щодо порушень, усунених на виконання припису.

З огляду на зазначене суб'єкту господарювання надається доволі тривалий час (протягом 30 днів) для усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки, а штрафні санкції до суб'єкта господарювання будуть застосовуватись тільки у разі невиконання ним за цей час вимог припису.

Необхідно зазначити, що відповідно до Постанови N 502 припис не видається суб'єкту господарювання, якщо ним вчинені порушення, що неможливо усунути. Такі порушення з моменту їх вчинення вже створили загрозу чи спричинили шкоду інтересам держави, суспільству, життю і здоров'ю людей.

Одночасно повідомляємо, що 28.08.2009 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 р. N 870 "Про утворення при Державній податковій адміністрації Міжвідомчої експертної ради з вирішення спірних питань щодо застосування податкового законодавства".

Так, відповідно до цієї постанови, до основних завдань Міжвідомчої ради, зокрема, відноситься: розгляд заяв та скарг платників податків з питань щодо застосування податкового законодавства; надання рекомендацій стосовно вирішення спірних питань щодо застосування або дотримання вимог податкового законодавства, зокрема, з питань оподаткування, обліку платників податків та реєстрації фізичних осіб - платників податків, проведення перевірок за зверненнями платників податків; прийняття рішень стосовно спірних питань щодо застосування податкового законодавства та розв'язання конфліктних ситуацій.