• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про визнання протиправним та скасування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України N 163 від 05.03.2008 р. "Про реалізацію імпортованого природного газу на території України"

Вищий адміністративний суд України  | Ухвала від 17.08.2010 № К-19106/10
Реквізити
  • Видавник: Вищий адміністративний суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 17.08.2010
  • Номер: К-19106/10
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Вищий адміністративний суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 17.08.2010
  • Номер: К-19106/10
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
17.08.2010 N К-19106/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючої, судді - Васильченко Н.В., суддів: Кравченко О.О., Гордійчук М.П., Бим М.Є., Гончар Л.Я., при секретарі - Сорокіній Л.В. (за участю представників позивача - В.Я.О., Д.О.А., третіх сторін - Г.Ю.П., З.О.О.), розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2010 р. по справі N 8/199 за позовом Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" до Кабінету Міністрів України, треті особи: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Державна митна служба України, про визнання протиправним та скасування пункту 2 постанови, В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2008 р. ЗАТ "Укргаз-Енерго" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування пункту 2 постанови "Про реалізацію імпортованого природного газу на території України" N 163 від 5 березня 2008 р.
Позов обґрунтований невідповідністю оскаржуваного пункту ст. ст. 19, 113, 117 Конституції України, оскільки суб'єкт владних повноважень перевищив свої повноваження; ст. ст. 3, 7, 4, 87 Митного кодексу України, оскільки порушені передбачені законом принципи митного регулювання; ст. ст. 377, 378, 380 Господарського кодексу України та ст. ст. 2, 3, 5, 8, 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", оскільки встановлені перешкоди здійсненню зовнішньоекономічної діяльності, положень міжнародної Угоди між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій, яка 15.11.96 р. ратифікована Верховною Радою України. Вказаний пункт постанови, як зазначив позивач, перешкоджає здійсненню господарської діяльності з постачання імпортованого природного газу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2008 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2010 р., адміністративний позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано п. 2 постанови Кабінету Міністрів України N 163 від 05.03.2008 р. "Про реалізацію імпортованого природного газу на території України".
Рішення суду мотивоване тим, що вказаний пункт постанови прийнятий всупереч основним принципам захисту права власності, здійснення господарювання суб'єктом господарської діяльності, всупереч вимогам Конституції, яка зобов'язує органи державної влади діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Кабінет Міністрів України подав касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.
В запереченнях на касаційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго" посилається на законність та обґрунтованість рішення суду, оскільки Кабінет Міністрів України при прийнятті пункту 2 постанови порушив ст. ст. 86, 87 Митного кодексу, ст. 377 Господарського кодексу України, вимоги Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її часткового задоволення.
Відповідно до статті 159 КАС України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.03.2008 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 163 "Про реалізацію імпортованого природного газу на території України", пунктом 2 якої зобов'язано Державну митну службу проводити починаючи з 01.03.2008 р. попереднє митне оформлення природного газу, який надходить в газотранспортну систему України для задоволення потреб споживачів України, виключно Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України".
Задовольняючи позов, суд зазначив, що вказаний пункт 2 постанови прийнятий в порушення ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки НАК "Нафтогаз України" з прийняттям вказаного пункту постанови зайняв монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання природного газу, оскільки будь-який інший суб'єкт господарювання позбавлений можливості здійснювати митне оформлення природного газу, який надходить в газотранспортну систему України.
Таке твердження судом зроблено без достатнього дослідження обставин можливості у позивача митного оформлення газу, крім попереднього, як це передбачено ст. 82 Митного кодексу України та пунктом 11 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2003 N 1958.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що судами дотримані вимоги ст. 171 КАС України, яка передбачає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
Вказана постанова КМ, що оскаржується, є нормативно-правовим актом. Стаття 171 КАС України, крім іншого, зазначає, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Судами належним чином вказані обставини не досліджувались та не були враховані при прийнятті рішення.
Отже ухвалені по справі рішення не встановили дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами та неправильно застосовані норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду про підставність позовних вимог є передчасним.
Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 220, 221, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2010 р. по справі N 8/199 скасувати, справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, визначені ст. ст. 237 - 239 КАС України.