Про розрахунки з працівником, який придбав за власні кошти товари для підприємства

Національний банк України розглянув лист щодо питання розрахунків підприємства з працівником, який придбав за власні кошти товари для підприємства, та в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до статей 6 та 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Функції Національного банку України, які визначені статтями 6 та 7 Закону України "Про Національний банк України", не містять повноважень щодо роз'яснень норм цивільного та трудового законодавства, визначення характеру правовідносин, що виникають між підприємствами та працівниками у процесі діяльності.

Відповідно до статей 1159 та 1160 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана надати такій особі звіт про вчинення цих дій, а також має право вимагати відшкодування фактично зроблених витрат.

В свою чергу, стаття 40 Закону України "Про Національний банк України" передбачає, що Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки.

Таким чином, Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 (далі - Положення), лише конкретизує зазначені норми Цивільного кодексу України у частині проведення готівкових розрахунків. Так, у пункті 2.11 глави 2 Положення визначено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження, а також звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

З огляду на зазначене, якщо фізична особа здійснює придбання товарів (робіт, послуг) на користь підприємства за власні готівкові кошти, то таке підприємство має керуватись, зокрема, вимогами статей 1159 та 1160 Цивільного кодексу України, які передбачають відшкодування витрат підприємством, у разі якщо придбані товари (роботи, послуги) своєчасно та у повному обсязі оприбутковані та відображені у бухгалтерському обліку підприємства. Спори, що виникають між підприємством та працівником щодо відшкодування витрат, вирішуються у судовому порядку.

Що стосується операцій з надання поворотної фінансової допомоги, то слід зазначити таке. Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога визначається як сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором без оплати за таке користування та є обов'язковою до повернення. На нашу думку, для цілей оподаткування ознаками операцій з надання фінансової допомоги мають бути добровільність відносин позики на підставі договору; користування наданими коштами платником податків - позичальником; безоплатність такого користування та поворотність. У той же час слід звернути увагу, що надання роз'яснень норм податкового законодавства здійснюється органами Державної фіскальної служби України та Міністерством фінансів України у порядку, визначеному статтею 52 Податкового кодексу України.