Щодо дії договорів про розповсюдження платіжних карток

До Національного банку України останнім часом надійшла велика кількість запитів від банків щодо дії договорів про розповсюдження агентом від імені емітента платіжних карток міжнародних платіжних систем, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 6.10.2004 N 2056-IV.

Відповідно до пункту 15.9 статті 15 вищезазначеного закону, банки, які емітують платіжні картки, не мають права укладати договори про розповсюдження емітованих ними платіжних карток з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Національний банк України, вважає, за необхідне звернути увагу на те, що зазначений закон в частині доповнення статті 15 пунктом 15.9 є актом цивільного законодавства і до цивільних відносин, про які йдеться у запитах банків, має застосовуватися норма частини 2 статті 5 Цивільного кодексу України, згідно з якою акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Отже, на думку Національного банку України, агентські договори, укладені з іншими банками щодо розповсюдження платіжних карток до закінчення строків (термінів) їх дії є дійсними, обов'язковими для виконання їх сторонами і не регулюються нормою пункту 15.9 статті 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Щодо договорів, які були укладені після набрання чинності вищезазначених змін до закону, то вони є такими, що суперечать пункту 15.9 статті 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і мають бути розірвані з врахуванням вимог Цивільного кодексу України.