Про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2009 року № 92 „Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 36”

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., суддів Федорчука А.Б. та Пісоцької О.В., при секретарі судового засідання Чернишевої О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська солевидобувна компанія" (далі - Позивач)

доКабінету Міністрів України (далі -Відповідач)

провизнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2009 року № 92 "Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 36"

(далі -оскаржувана постанова)

за участю представників

від ПозивачаСкиба А.О. (довіреність від 05 березня 2009 року № 9),

Павенко Г.С. (довіреність від 03 серпня 2009 року № 18)

від Відповідачане прибув

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2009 року № 92 "Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 36", згідно з якою у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року № 36 цифри "28" замінено цифрою "1". У результаті внесення цієї зміни вказана постанова набрала чинності не з 28, а з 01 січня 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності не раніше, ніж з дня їх опублікування.

Оскаржувану постанову оприлюднено в газеті "Урядовий кур'єр" від 18 лютого 2009 року № 29 та Офіційному віснику України від 23 лютого 2009 року № 11, отже, постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року № 36 з урахуванням внесених до неї змін щодо дати набрання чинності не могла набрати чинності раніше, ніж з 18 лютого 2009 року, в тому числі з 01 січня 2009 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року № 36 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", на підставі якої постановою Національної комісії електроенергетики України від 19 лютого 2009 року № 195, а потім від 01 червня 2009 року № 648 були підвищені ціни на природний газ для усіх споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік.

Позивач є єдиним виробником в Україні вакуум випарної солі, технологічний процес виготовлення якої потребує використання значної кількості природного газу. Підвищення ціни на природний газ у зв'язку з виданням Відповідачем оскаржуваної постанови призвело до збільшення Позивачем з 01 січня 2009 року витрат на придбання природного газу.

Представник Відповідача -суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належний чином, в судове засідання не прибув, про причини неприбуття до суду не повідомив.

Ухвалою суду від 02 липня 2009 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 10 серпня 2009 року.

У попередньому судовому засіданні представником Відповідача надано докази опублікування в "Офіційному віснику України" від 27 липня 2009 року № 54 оголошення про відкриття провадження у цій адміністративній справі.

Ухвалою суду від 10 серпня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 вересня 2009 року.

Оскільки оголошення про відкриття провадження у справі № 2а-6789/09/2670 опубліковано Відповідачем більш як за сім днів до судового розгляду цієї справи, відповідно до положень частини 6 статті 171 КАС України вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.

У зв'язку з неявкою представника Відповідача на підставі частини 4 статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 08 вересня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

Відповідно до Статуту основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» є видобування солі, інші види оптової торгівлі, постачання електроенергії за нерегульованим тарифом, комбіноване виробництво теплової та електричної енергії, виробництво електроенергії, постачання пари та гарячої води, що зумовлює потребу використання значного обсягу природного газу.

Оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року № 36 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", відповідно до яких ця постанова, крім підпункту 1 пункту 3 додатку до неї, набрала чинності не з 28 січня 2009 року, а з 01 січня 2009 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року № 36 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", на підставі якої постановою Національної комісії електроенергетики України від 19 лютого 2009 року № 195, а потім від 01 червня 2009 року № 648 затверджено граничний рівень ціни на природний газ для підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу на 2009 рік відповідно до Переліку підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2008 року № 925, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 1899,25 грн. за 1000 м.куб.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також, згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1991 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце

Згідно з частиною 1 статті 53 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання.

Абзацом 1 частини 1 статті 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дати їх опублікування.

Як вбачається з газети "Урядовий кур'єр" від 18 лютого 2009 року № 29, оскаржувану постанову Кабінету Міністрів України оприлюднено 18 лютого 2009 року.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року № 36, крім пункту 3, який набирає чинності з 01 лютого 2009 року, не могла набрати чинності раніше ніж з 18 лютого 2009 року, зокрема з 01 січня 2009 року.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2009 року № 92 "Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 36" суперечить абзацу 1 частини 1 статті 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За правилами, встановленими пунктом 1 частини 1 статті 171 КАС України, адміністративний суд здійсню здійснює перевірку законності, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Беручи до уваги те, що Позивач є суб'єктом правовідносин, у яких застосовано оскаржувану постанову Кабінету Міністрів, та невідповідність цієї постанови положенням абзацу 1 частини 1 статі 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 128, 163- 168, 171 КАС України, суд,-

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2009 року № 92 "Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 36".

Постанова відповідно до частини першої статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.