щодо відміни застосування прискореної амортизації

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення АТ "[...]" (далі - АТ) щодо відміни застосування прискореної амортизації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу, АТ під час розрахунку амортизації використовує мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені відповідним пунктом, незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

АТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право АТ прийняти рішення про відміну застосування п. 431 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу?

2. Чи вплине така відміна на податкові різниці, на які зменшується фінансовий результат у звітному (податковому) періоді?

3. Якщо вплине, то у якому періоді? У звітному податковому (періоді), коли така відміна відбудеться або у звітних (податкових) періодах, в яких раніше була нарахована прискорена амортизація основних засобів АТ?

Щодо питань 1 - 3

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п'ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Отже, припинення застосування прискореної амортизації основних засобів можливе лише у випадках, визначених положенням пп. 431 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу, а саме: не використання основних засобів у власній господарській діяльності, продажу основних засобів або надання їх в оренду іншим особам (крім платникам податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, вимога до основних засобів щодо неперебування їх у використанні, визначена абзацом сьомим цього пункту, не застосовується до основних засобів, введених в експлуатацію після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства".

Платники податку на прибуток мають право застосовувати норми, визначені цим пунктом, і до основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства". Такі платники податку зобов'язані провести інвентаризацію цих основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду, в якому прийнято рішення про застосування положень цього пункту. При цьому балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу на перше число такого податкового (звітного) періоду, підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків амортизації відповідної групи основних засобів, визначених цим пунктом. Положення цього абзацу застосовуються до платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками/постачальниками товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцями робіт та послуг оборонного призначення або підприємствами-співвиконавцями зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України "Про оборонні закупівлі".

Водночас зазначаємо, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта та зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Отже, у разі відміни застосування прискореної амортизації, але в подальшому використанні основних засобів у власній господарській діяльності платник повинен здійснити перерахунок прискореної амортизації відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу та у подальшому здійснювати розрахунок амортизації згідно з порядком, встановленим ст. 138 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).