Щодо постанови Правління НБУ від 04.09.98 р. N 349

Доводимо для керівництва в роботі текст постанови Правління Національного банку України від 04.09.98 р. N 349 із змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 14.09.98 р. N 365, яка набуває чинності з 15 вересня 1998 року:

1. Встановити, що на період до стабілізації ситуації на валютному ринку України 50 відсотків надходжень в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України на користь резидентів - юридичних осіб підлягають обов'язковому продажу через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи на Українській та Кримській міжбанківських валютних біржах у порядку, встановленому Національним банком України, за винятком випадків, передбачених у цій постанові.

Обов'язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України:

а) що надходять у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги) від уповноважених банків та уповноважених кредитно-фінансових установ, від нерезидентів, міжнародних фінансових організацій, а також кошти, перепоступлені Національним банком України уповноваженим банкам за грантом Кредитної установи для відбудови (KfW, Німеччина); суми надходжень в іноземній валюті, які повністю направляються резидентами на погашення заборгованості за цими кредитами, позиками, фінансовою допомогою. Кошти за залученими від нерезидентів кредитами, позиками, зворотною фінансовою допомогою не підлягають обов'язковому продажу, якщо на проведення таких операцій відповідно до чинного законодавства України отримано гарантію Кабінету Міністрів України, індивідуальну ліцензію або реєстраційне свідоцтво Національного банку України;

б) що перераховуються на територію України з метою здійснення інвестицій;

в) що придбані на Українській та Кримській міжбанківських валютних біржах через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи протягом строку, встановленого валютним законодавством України для розрахунків з нерезидентами;

г) що були перераховані на користь нерезидента і повернулися у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання повністю або частково не виконані, за умови, що ці кошти не були куплені на міжбанківському валютному ринку України;

д) що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами і які підлягають перерахуванню резидентам та нерезидентам. Резиденти-посередники здійснюють обов'язковий продаж лише отриманої від нерезидентів комісійної винагороди;

е) що належать уповноваженим банкам та уповноваженим кредитно-фінансовим установам;

є) депозити, що розміщені резидентами в уповноважених банках та уповноважених кредитно-фінансових установах (включаючи відсотки, нараховані за ними), у разі їх повернення власнику;

ж) що надходять транспортним організаціям (авіаційним, судноплавним, залізничним, автомобільним) від експорту власних послуг та направляються ними на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням їх транспортних засобів за межами України. Підставою для віднесення послуг транспортних організацій до власних послуг є документ Торговельно-промислової палати України.

2. На час дії цієї постанови інші нормативні акти Національного банку України застосовуються в частині, що не суперечить цій постанові.

3. Визнати такою, що втратила чинність, телеграму Національного банку України від 08.09.98 р. N 13-111/1541-6351.