Щодо застосування положень ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"

ДПАУ розглянула лист щодо застосування положень ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" і повідомляє.

Згідно з п. 2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету) податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Податковими агентами, зокрема, визнано юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, покладено обов'язок ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності.

Нарахування доходів і витрат є основним принципом бухгалтерського обліку, як визначено статтею 4 зазначеного Закону. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

У пункті 6 наказу Мінфіну України від 28.10.2003 р. N 601 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам", який набирає чинності з 01.01.2004 р., вказано, що нарахована сума виплат працівникам за роботу, виконану ними протягом звітного періоду, визначається поточними зобов'язаннями підприємства.

Таким чином, дохід фізичної особи вважається нарахованим з моменту виникнення відповідної заборгованості (зобов'язання) в особи, яка виплачує цей дохід згідно з нормами цивільного законодавства.

Разом з тим, Законом N 889 (ст. 1) встановлено, що дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.

Для фізичних осіб, на відміну від юридичних осіб, законодавчо не передбачено ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат, а лише вимагається вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (ст. 19 Закону N 889) . Загальний річний оподатковуваний дохід складається із загальних місячних оподатковуваних доходів у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (ст. 4 Закону N 889).

Враховуючи наведене, доходи фізичних осіб, одержані у 2004 році за зобов'язаннями (заборгованостями), що виникли перед ними у 2003 році, тобто були нараховані у 2003 році, підлягатимуть оподаткуванню за правилами, діючими на момент такого нарахування (виникнення зобов'язань, заборгованостей), як це передбачено п. 22.6 ст. 22 Закону N 889.