ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 28.11.2025 р. N 6338/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм статті 392 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Кодексу в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що є неприбутковою організацією, яка включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У 2025 році платником податків утворено за межами України відокремлений підрозділ (філію) (далі - Філія), що не має статусу юридичної особи, з метою реалізації благодійних програм та надання благодійної допомоги для громадян України, які перебувають за кордоном.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи потрібно у вищевказаному випадку (утворення іноземної Філії без статусу юридичної особи) платнику податків як юридичній особі - резиденту України, яка є неприбутковою організацією, подавати до контролюючого органу повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, передбачене підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу (далі - Повідомлення) та у подальшому щорічно подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі - Звіт), передбачений підпунктом 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу чи достатньо подати лише заяву за формою N 20-ОПП?
2. Якщо платнику податків як юридичній особі - резиденту України, яка є неприбутковою організацією, необхідно подавати за фактом створення іноземної Філії, що не є юридичною особою, до контролюючого органу вищевказані Повідомлення та Звіт, то чи потрібно подавати такі Повідомлення та Звіт також і фізичним особам, які є засновниками (учасниками) такої юридичної особи - резидента України (платник податків заснований трьома фізичними особами)?
Щодо питань 1 - 2
Статтею 14 Кодексу визначені поняття, відповідно до яких останні, вживаються у визначеному значенні.
Зокрема, поняття "відокремлені підрозділи" - у значенні, визначеному Цивільним кодексом України. Для розділу IV Кодексу - у визначенні Господарського кодексу України (підпункт 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 392.1.1 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу визначено, що контрольованою іноземною компанією (далі - КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.
У випадках, передбачених цією статтею, до КІК може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.
Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.
Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території).
Відповідно до підпункту 392.1.2 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.
Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.
Під часткою в іноземній юридичній особі згідно із підпунктом 392.1.3 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:
а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або
б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.
У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами "а" - "в" цього підпункту, є різними, для цілей цього Кодексу приймається найбільше значення такої частки.
Відповідно до підпункту 392.1.4 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:
належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;
належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.
Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:
у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом множення часток;
у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.
При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:
володіння на підставі права власності, або
якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.
Згідно із підпунктом 392.1.5 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу, особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка в юридичній особі.
Згідно з підпунктом 392.1.6 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.
Підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу встановлено, що фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України зобов'язана повідомляти контролюючий орган про:
кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Вимоги цього підпункту не застосовуються, якщо КІК є публічною компанією, вимоги до якої встановлені підпунктом 392.4.2.2 підпункту 392.4.2 пункту 392.4 цієї статті.
Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 N 512 затверджено форму та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Згідно з пунктом 133.4 статті 133 розділу III Кодексу не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу III Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу III Кодексу доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації (підпункт 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 розділу III Кодексу).
Таким чином, у разі якщо платник податків відповідатиме критеріям "контролюючої особи", визначеним підпунктами 392.1.2 - 392.1.6 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу, у такого платника виникатиме обов'язок щодо подання Повідомлення та у подальшому Звіту. Відповідно Філія має відповідати ознакам КІК, визначеним підпунктом 392.1.1 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу, зокрема щодо здійснення діяльності, спрямованої на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону).
Будь-які висновки щодо документального підтвердження відповідності платника податків та Філії вимогам статті 392 розділу I Кодексу, можуть бути зроблені за результатами детального вивчення документів та інформації, зокрема, статутних документів платника податків та Філії, та суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій, що не є предметом індивідуальної податкової консультації.
Принагідно інформуємо, що відповідно до пункту 63.3 статті 63 розділу II Кодексу платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року N 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" (із змінами).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).