ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 19.11.2025 р. N 6184/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК
Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання сплати земельного податку (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Підприємство поінформувало, що на його балансі обліковуються об'єкти нерухомого майна (на праві господарського відання), які належать державі в особі органу центральної виконавчої влади України (далі - ЦОВВ) на праві власності, зокрема будівлі:
1) лабораторний корпус (номер запису про право власності [...], витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності додається);
2) корпус експериментальної бази (номер запису про право власності..., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності додається);
3) повітряно-компресорний корпус (номер запису про право власності..., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності додається);
4) господарський блок (номер запису про право власності..., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності додається) (далі - Об'єкти).
Підприємство повідомило, що оскільки власником Об'єктів є держава у особі ЦОВВ, то з метою реалізації її прав на земельну ділянку згідно із ст. 120 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс), ЦОВВ вживає заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку.
Земельна ділянка, на якій розташовані Об'єкти, не сформована, кадастрового номера немає.
Підприємство запитує:
чи зобов'язано сплачувати земельний податок;
чи є порушенням податкового законодавства несплата земельного податку;
після оформлення Підприємством речових прав на земельну ділянку, чи буде донараховано відповідним контролюючим органом податкове зобов'язання з земельного податку за попередні періоди.
Принцип платності користування землею, передбаченого ст. 206 Земельного кодексу, реалізовано у Кодексі у двох формах плати за землю: Податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).
Підставою для нарахування Податку є дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).
Земельним законодавством, зокрема, для юридичних осіб встановлено обов'язок оформлення права власності, а також користування у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу). Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
З огляду на викладене, у разі відсутності права власності та/або права користування земельною ділянкою (її частиною) Підприємство не вважається платником плати за землю, у т. ч. Податку, у розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідного речового права на земельну ділянку (її частину) відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі, у порядку, визначеному законом.
Статтею 120 Земельного кодексу передбачений механізм переходу права на земельну ділянку у разі набуття прав власності на об'єкт нерухомого майна.
Документи, що підтверджують набуття права власності на об'єкти нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва чи частку у праві власності на такий об'єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою (якщо ділянка перебувала у власності або оренди), на якій розміщений такий об'єкт (частина сьома ст. 120 Земельного кодексу).
Якщо об'єкт нерухомого майна розміщений на земельний ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач права власності на об'єкт нерухомості зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст. ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу.
Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.
Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Зазначаємо, що така компенсація завданої шкоди у формі неотриманої орендної плати не містить ознак податкового платежу.
Водночас зауважуємо, що перебування Об'єктів на балансі Підприємства не ототожнюється з його правом власності на ці Об'єкти.
Оскільки власником Об'єктів є держава в особі ЦОВВ, яка вживає заходів щодо оформлення відповідного права на земельну ділянку, то у Підприємства за таку земельну ділянку не виникає податковий обов'язок щодо сплати Податку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
____________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.