ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 19.11.2025 р. N 6183/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі - ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство у січні 2025 року помилково склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні на іншого контрагента. Дані, вказані у таких податкових накладних, були відображені у податковій декларації з ПДВ за січень 2025 року. З метою виправлення помилки, допущеної у податкових накладних, були складені розрахунки коригування з кодом причини коригування "103", які зареєстровані в ЄРПН у вересні 2025 року, а також нові податкові накладні на належного отримувача січнем 2025 року, які зареєстровані в ЄРПН у серпні 2025 року.
У зверненні також зазначено, що Підприємство у серпні та вересні 2025 року жодних господарських операцій з постачання/придбання товарів/послуг не здійснювало.
З огляду на викладене Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: чи необхідно подавати податкову декларацію з ПДВ за серпень та вересень 2025 року у випадку, описаному у зверненні?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу (пункт 201.15 статті 201 Кодексу).
Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту, а також складання податкових накладних і розрахунків коригування до них та їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192, 198 та 201 Кодексу.
Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
У випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної (пункт 192.1 статті 192 Кодексу).
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами, визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, зі змінами (далі - Порядок N 21), до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу III Порядку N 21).
Відповідно до пункту 9 розділу III Порядку N 21 податкова декларація з ПДВ подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.
Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у зайво складеній податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, яким з метою виправлення помилки виведено в нуль її показники, не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ.
Отже, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду, зокрема протягом серпня та вересня 2025 року, не проводилася і відсутні показники, які підлягають декларуванню (у тому числі суми від'ємного значення попередніх (звітних) періодів), то податкова декларація з ПДВ за такий звітний (податковий) період на підставі пункту 49.2 статті 49 Кодексу та пункту 9 розділу III Порядку N 21 не подається.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).