ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 18.11.2025 р. N 6167/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення [...], щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що 08.02.2025 подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця з додатком 2 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" (далі - Додаток 2) за встановленою формою F0103308 через ліцензоване програмне забезпечення. Мінімальне податкове зобов'язання розраховане у відповідності ст. 38 Кодексу. У березні 2024 року декілька орендодавців припинили орендні відносини з платником, тобто земельними ділянками платник користувався три місяці і в графі "Кількість календарних місяців" зазначав відповідну інформацію. При розрахунках система рахувала мінімальне податкове зобов'язання за три місяці, але в розрахунку не менше 1400,00 грн за гектар.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Як розраховується сума мінімального податкового зобов'язання, якщо у платника податку земельні ділянки перебували у користуванні менше 12 місяців, пропорційно відповідно ст. 38 Кодексу, але в розрахунку не менше 1400 грн за гектар? Чи в графі 9 "мінімальне податкове зобов'язання" зазначати суму 1400 грн * на кількість гектар, але тоді треба робити помилку в графі "Кількість місяців", зазначаючи 12, а не реальну кількість місяців користування?
2. Якщо власник землі тричі в рік змінює орендаря, то кожен орендар має платити мінімальне податкове зобов'язання 1400 грн * на кількість гектар за 12 місяців?
3. Чому не оновлена інструкція та форма декларації, розробники не оновили програмне забезпечення, та який сенс в графі 9 "Кількість календарних місяців", де в примітці 4 чітко вказано, що зазначається "Кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків (пп. 381.1.1 та 381.1.2 п. 381.1.1 ст. 381 глави I розділу I Кодексу)".
Щодо першого - третього питання
Відповідно до пп. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Кодексу мінімальне податкове зобов'язання (далі - МПЗ) - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 381 "Визначення мінімального податкового зобов'язання" Кодексу.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 Кодексу).
Згідно з п. 381.3 ст. 381 Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.
При цьому нормами пп. 381.4 ст. 381 Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Особливості визначення загального МПЗ платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь регулюється п. 170.14 ст. 170 Кодексу.
Так, відповідно до пп. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Кодексу для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.
Згідно з пп. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Одночасно звертаємо увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року N 4015-IX "Про внесення змін до Кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану", який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу п. 74, яким, установлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до пп. 381.1.1 і 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 Кодексу, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., - 1400 грн. з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Враховуючи вищезазначене, незалежно від кількості місяців 2024 року, протягом яких у платника податку земельні ділянки перебували у власності (користуванні), розрахункова сума мінімального податкового зобов'язання починаючи з 2024 року не може становити менше ніж 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частина ріллі становить не менше 50 відсотків - 1400 гривень з 1 гектара.
Тобто оскільки січень - березень 2024 року земельні ділянки (за які в подальшому припинено орендні відносини) перебували у Вашому користуванні, то мінімальне податкове зобов'язання за 2024 рік розраховується для Вас відповідно до положень п. 74 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, а саме для розрахунку береться розмір зазначених земельних ділянок, а не кількість місяців.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.