Про набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, повязаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року N 1691-VI

10 березня 2010 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року N 1691-VI (опубліковано: "Голос України " N 42 (4792) від 10 березня 2010 року; далі - Закон N 1691-VI).

Законом N 1691-VI внесено зміни відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та п. 3 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно з цими змінами розгляд спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них (далі - справи з соціальних правовідносин) визначено в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

У п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 1691-VI зазначено, що після набрання чинності цим Законом, адміністративні суди завершують розгляд справ із соціальних правовідносин, провадження в яких було відкрито, а адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання в цій категорії справ, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів цивільної юрисдикції, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.

Для однакового застосування законодавства, запобігання порушення норм матеріального та процесуального права необхідно враховувати наступне.

1. Місцеві загальні суди, як адміністративні, апеляційні адміністративні суди, Вищий адміністративний суд України та Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України після набрання чинності Законом N 1691-VI завершують розгляд справ із соціальних правовідносин за позовами, апеляційними, касаційними скаргами чи скаргами за винятковими обставинами, провадження в яких відкрито до 10 березня 2010 р., у порядку, передбаченому КАС України. У такому же порядку розглядаються й заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо відповідне провадження за заявою відкрито.

2. Адміністративні позови, апеляційні, касаційні скарги, скарги за винятковими обставинами та заяви за нововиявленими обставинами в справах із соціальних правовідносин, подані до відповідних адміністративних судів до набрання чинності Законом N 1691-VI і провадження за якими не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів цивільної юрисдикції.

Зазначені процесуальні документи розглядаються відповідними судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Якщо відповідним судом цивільної юрисдикції, який прийняв адміністративну справу до провадження, буде встановлено, що відповідний адміністративний суд відкрив провадження у справі до 10 березня 2010 року, проте з різних причин цієї ухвали в справі немає (наприклад, учасник процесу надасть копію такої ухвали тощо), справа підлягає поверненню до адміністративного суду для продовження розгляду справи.

3. Адміністративні позови, апеляційні чи касаційні скарги, подані до набрання чинності Законом N 1691-VI, відповідно до вимог КАС України, за якими провадження не відкрито та які передані до судів цивільної юрисдикції для розгляду в порядку цивільного судочинства, підлягають прийняттю і при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя має виходити з того, що вони за формою й змістом відповідають процесуальному закону. Якщо підстави невідповідності форми й змісту таких позовних заяв і скарг, що встановлені ЦПК України, не мають відповідного аналогічного положення у КАС України, то такі заяви та скарги не можуть бути залишені без руху чи без розгляду. У разі, якщо позовні заяви чи скарги відповідними адміністративними судами були залишені без руху та наданий строк для усунення їх недоліків, суди цивільної юрисдикції повинні забезпечити право сторін на усунення недоліків у період установленого для цього судом строку. Застосування наслідків виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху здійснює суд цивільної юрисдикції.

4. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовами, апеляційними (прийняття до розгляду) чи касаційними скаргами у справах із соціальних правовідносин, поданих після набрання чинності Законом N 1691-VI, суддя керується відповідними нормами ЦПК України, в тому числі, зокрема щодо форми і змісту процесуального документа, сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, виходячи із предмету заявлених вимог.

При вирішенні питання про сплату судового збору слід звернути увагу на таке. Судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, а його розмір визначається відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито".

Також ст. 4 названого Декрету встановлено коло осіб, які мають пільги щодо сплати державного мита. Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 цього Декрету від сплати державного мита звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Крім того, слід ураховувати й положення ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо звільнення від сплати судових витрат осіб, на яких поширюється чинність цього Закону.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 4 зазначеного Декрету визначено, що Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита, отже, місцеві управління Пенсійного фонду України не повинні сплачувати судовий збір при поданні апеляційних або касаційних скарг на рішення суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 цього Декрету від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги і пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.

З вищенаведеного вбачається, що звільнення органів соціального забезпечення, органів місцевого та регіонального самоврядування від сплати державного мита передбачено лише у конкретних випадках та виключно за умови їх звернення до суду з позовом (участі у справі в якості позивача).

5. Перегляд справи за апеляційними скаргами, поданих на рішення суду першої інстанції, які були ухвалені до набрання чинності Законом N 1691-VI, як було зазначено, здійснюється за правилами ЦПК України, проте перевірка процесуальних дій суду та осіб, які беруть участь у справі, проводиться з урахуванням дотримання ними норм КАС України, якими вони керувалися при вчиненні цих дій. Це, зокрема, означає, що суд апеляційної інстанції у таких випадках не повинен вчиняти дії, які суд першої інстанції не мав на це повноваження, як, наприклад, достягувати судові витрати, збільшувати розмір присудженого через зміну законодавства, змінювати спосіб судового захисту тощо.

6. Якщо буде встановлено, що адміністративний позов із соціальних правовідносин, поданий до набрання чинності Законом N 1691-VI, помилково розглянутий судом першої інстанції за правилами ЦПК України, апеляційний суд з урахуванням того, що на час перегляду ця справа вже є цивільною і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, може скасувати таке судове рішення лише в тому разі, якщо зазначене порушення призвело до неправильного вирішення справи, мотивувавши свій висновок.

7. Вирішуючи питання про дотримання строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд має враховувати, що порядок обчислення такого строку за положеннями КАС України та ЦПК України однаковий, за винятком оскарження постанови, якщо складення повного її тексту відкладалось і ухвали суду, яка постановлена без виклику особи, яка її оскаржує. Початок строку оскарження судових рішень не може обчислюватись з дня набрання чинності Законом N 1691-VI.

8. У разі, якщо до апеляційного адміністративного суду була подана апеляційна скарга одночасно із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження і цей суд таку заяву призначив до розгляду, але її не розглянув, то з набранням чинності Законом N 1691-VI розгляд таких заяв повинен здійснювати суд цивільної юрисдикції, так як апеляційне провадження не було відкрито.

9. При вирішенні питання щодо суб'єктного складу осіб у справах із соціальних правовідносин судам слід ураховувати таке. Призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством, здійснюються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання їх отримувача, які діють відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 N 790 "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації".

Тому місцеві управління праці та соціального захисту населення виступають відповідачами у справах зазначеної категорії.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій за відповідними позовами.

З огляду на викладене залучення до участі у таких справах як другого відповідача чи третьої особи Держави в особі органів Державного казначейства України є помилковим.

10. Підсудність розгляду справ, що випливають із соціальних правовідносин, визначається ст. 109 ЦПК України.

11. Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносинах, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

12. При скасуванні в апеляційному порядку судового рішення у справах цієї категорії, ухвалених за правилами КАС України, при новому розгляді суди повинні виходити з того, що ця справа є цивільною і повинна розглядатись у порядку цивільного судочинства.

13. Оскільки ст. 99 КАС України встановлений строк звернення до адміністративного суду, а не позовна давність, та беручи до уваги, що з набранням чинності Законом N 1691-VI справи із соціальних правовідносин підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, при розгляді справ цієї категорії суди мають застосовувати положення про позовну давність, визначену нормами ЦК України (відповідно до аналогії закону).