ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р О З'Я С Н Е Н Н Я
| N 02-5/20 від 17.01.95 м.Київ |
Арбітражним судам України
( Роз'яснення втратило чинність на підставі Роз'яснення Президії Вищого господарського суду N 04-5/570 від 22.05.2002 )
Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за позовами прокурорів
( Роз'яснення затверджено Постановою Вищого арбітражного суду N 2 від 25.04.95 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого Арбітражного Суду України N 01-8/499 від 12.07.95 Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду України N 02-5/15 від 17.01.96 )
З метою правильного і однакового застосування законодавства при вирішенні спорів за позовом прокурорів Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.
1.
( Дію пункту 1 роз'яснення зупинено згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/499 від 12.07.95 )
Арбітражний суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до арбітражного суду в інтересах державних органів, державних підприємств та організацій (стаття 2 Арбітражного процесуального Кодексу України.
У тих випадках, коли прокурор звернувся до арбітражного суду з позовом в інтересах інших, тобто не державних органів, підприємств та організацій, арбітражний суд на підставі пункту 1 статті 62 Арбітражного процесуального Кодексу України повинен відмовити у прийнятті такої позовної заяви. У разі, коли арбітражний суд помилково порушив справу за позовом прокурора в інтересах не державних органів підприємств та організацій, провадження у справі підлягає припиненню відповідно до пункту 1 статті 80 Арбітражного процесуального Кодексу України. У таких випадках юридична особа не позбавлена права звернутися до арбітражного суду з позовом на загальних підставах.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про прокуратуру" систему органів прокуратури, крім Генеральної прокуратури, прокуратури Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міських, районних та міжрайонних прокуратур, становлять також інші прирівнені до них прокуратури, тобто такі спеціалізовані прокуратури, як транспортні, військові та природоохоронні.
Таким чином керівники та заступники керівників таких спеціалізованих прокуратур мають право звертатись до арбітражного суду з позовами в інтересах тих державних органів, державних підприємств та організацій, відносно яких вони здійснюють нагляд за додержанням законів.
2.
( Пункт 2 Роз'яснення втратив чинність на підставі Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України N 02-5/15 від 17.01.96 )
2. Відповідно до статті 113 Арбітражного процесуального Кодексу України рішення, ухвалу, постанову може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора, за ініціативою арбітражного суду.
Згідно зі статтями 18 та 29 Арбітражного процесуального Кодексу України учасниками арбітражного процесу визнаються як сторони, треті особи, так і прокурор. Отже стаття 113 Арбітражного процесуального Кодексу України має на увазі також і прокурора, який не брав участі у справі. У зв'язку з цим у арбітражного суду нема підстав для відмови прокурору у прийнятті подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами тільки тому, що він не подавав позову або не приносив протесту на рішення арбітражного суду. При цьому слід мати на увазі, що з поданням про перегляд рішення за нововиявленими обставинами можуть звертатися прокурори, яким у відповідності з Арбітражним процесуальним Кодексом України надано право принесення протесту.
3. Відповідно до пункту 9 статті 63 Арбітражного процесуального Кодексу України арбітражний суд повертає позовну заяву, в тому числі прокурора, якщо клопотання про її повернення надійшло до винесення ухвали про порушення провадження у справі. Таким чином, якщо клопотання прокурора про повернення його позовної заяви надійшло до арбітражного суду після винесення ухвали про порушення провадження у справі, спір підлягає вирішенню по суті.
У тих випадках, коли прокурор, який подав позов, та позивач, в інтересах якого подано позов, відмовляються від позову, то арбітражному суду слід вирішувати спір у залежності від підстав відмови від позову.
Якщо позивач, в інтересах якого прокурором поданий позов, не згоден з відмовою прокурора від позову, спір підлягає вирішенню по суті.
Коли від позову відмовляється тільки позивач, в інтересах якого прокурором поданий позов, а не прокурор, справа також підлягає вирішенню по суті.
4. Відповідно до статті 29 Арбітражного процесуального Кодексу України та статті 35 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право брати участь в арбітражному процесі, вступаючи у справу в будь-якій його стадії, якщо цього вимагає захист інтересів держави або суспільства. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим законом та процесуальним законодавством України. Вступати у справу на будь-якій стадії процесу прокурор може на підставі відповідного письмового повідомлення арбітражного суду, якщо справу вже призначено до розгляду, або з власної ініціативи.
Якщо позов подано прокурором або участь прокурора у розгляді справи, пов'язаної з захистом державних інтересів, визнана необхідною арбітражним судом, останній повинен надіслати прокурору ухвалу про порушення провадження у справі відповідно до статті 64 Арбітражного процесуального Кодексу України.
5. Відповідно до статті 56 Арбітражного процесуального Кодексу України прокурор при поданні позову зобов'язаний надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Якщо прокурором не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, арбітражний суд на підставі пункту 6 статті 63 Арбітражного процесуального Кодексу України зобов'язаний повернути позовну заяву без розгляду.
У тих випадках, коли арбітражний суд помилково порушив справу без таких доказів, а відповідач посилається на те, що він не одержав копії позовної заяви і тому не може надіслати відзив на неї, справу слід відкласти і ухвалою запропонувати прокурору подати докази надіслання відповідачеві копії позовної заяви. Якщо прокурор не виконав вимоги суду, останній відповідно до пункту 5 статті 81 Арбітражного процесуального Кодексу України залишає позов без розгляду.
Якщо позовну заяву прокурора помилково прийнято до провадження без додання доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви, однак відповідач надіслав суду відзив на неї, арбітражний суд має право вирішити спір по суті.
6. Статтею 49 Арбітражного процесуального Кодексу України передбачено, що у випадку виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, арбітражний суд має право накласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Ця норма арбітражного процесу у повній мірі може бути застосована арбітражним судом до відповідача і при відмові прокурору в позові незважаючи на те, що він звільнений від сплати державного мита.
При відмові прокурору в позові в інтересах підприємства державне мито не можна стягувати з позивача.
7. Відповідно до статті 29 Арбітражного процесуального Кодексу України прокурор, який бере участь в арбітражному процесі, має право опротестувати незаконні та необгрунтовані рішення, ухвали, постанови арбітражного суду у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно зі статтею 91 цього Кодексу право принесення протесту надане Генеральному прокурору України, прокурору Республіки Крим, прокурорам областей, міст Києва та Севастополя.
Отже інші прокурори, які беруть участь в арбітражному процесі, не мають права безпосереднього звернення до арбітражного суду з протестом.
8. Згідно зі статтею 41 Закону України "Про прокуратуру" право зупинення виконання рішень арбітражного суду до закінчення провадження у справі надане прокурорам і їх заступникам, які відповідно до статті 91 Арбітражного процесуального Кодексу України мають право принесення протесту.
Отже, якщо рішення (постанова) арбітражного суду Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя перевірене в порядку нагляду Вищим Арбітражним Судом України, то право зупинення виконання рішень цих арбітражних судів має Генеральний прокурор України.