щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні та документів, доданих до нього, Товариство є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків та не зареєстроване платником ПДВ. Відповідно до грантової угоди грантодавцем / надавачем фінансування є European Innovation Council and SMEs Executive Agency (далі - EISMEA), Товариство є отримувачем та бенефіціаром. Проєкт реалізується в межах програми "Horizon Europe". Згідно з умовами угоди фінансування має цільове призначення та використовується виключно для реалізації проєкту, при цьому грантові кошти не є оплатою за товари / послуги, поставлені Товариством EISMEA.

Проєкт зареєстровано як міжнародний науково-технічний проєкт наказом Міністерства освіти і науки України, що підтверджується реєстраційною карткою.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1. Чи є отримання Товариством початкового попереднього грантового фінансування від EISMEA за грантовою угодою операцією з постачання товарів / послуг у розумінні підпунктів 14.1.185 та 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ? Якщо така операція є об'єктом оподаткування ПДВ, то яке місце її постачання та яка дата виникнення податкових зобов'язань відповідно до статті 187 розділу V ПКУ?

2. Чи включаються суми грантового фінансування до загального обсягу операцій, передбаченого пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ? Чи виникає у Товариства обов'язок реєстрації платником ПДВ під час перебування на третій групі єдиного податку зі ставкою 5 відсотків? Якщо Товариство буде зобов'язане перейти на загальну систему оподаткування внаслідок перевищення граничного обсягу доходу, чи враховуються грантові платежі при визначенні обсягу операцій за останні дванадцять календарних місяців та з якої дати виникає обов'язок реєстрації відповідно до статті 183 розділу V ПКУ?

3. Чи дає реєстраційна картка міжнародної науково-технічної програми або проєкту, оформлена відповідно да наказу МОН, право застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ? Чи потрібна для застосування такого звільнення окрема державна реєстрація проєкту згідно з Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" зі змінами (далі - Порядок N 153), реєстраційна картка проєкту (програми) та план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги (далі - план закупівлі, МТД)?

4. Чи можуть постачальники товарів / послуг Товариству застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ щодо закупівель, які фінансуються за грантові кошти за відсутності реєстрації відповідно до Порядку N 153? Якщо ні, то який перелік реєстраційних дій та документів мають буди оформлені з метою здійснення постачальниками операцій без ПДВ?

5. Чи включаються грантові кошти, отримані Товариством від EISMEA за грантовою угодою, до доходу юридичної особи, яка є платником єдиного податку третьої групи, відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ? Чи застосовується до таких коштів підпункт 12 пункту 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ з урахуванням підпункту 14.1.277-1 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року N 867 "Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів" (далі - Постанова N 867), цільового характеру коштів, державної реєстрації проєкту та його міжнародно-правової основи? Якщо застосовуються виключення з доходу, чи враховуються такі кошти при визначенні граничного обсягу доходу за пунктом 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ?

6. Чи містить угода про участь України у програмі "Horizon Europe", правила, які відповідно до пункту 3.2 статті 3 розділу I ПКУ впливають на визначення доходу платника єдиного податку або інший податковий режим грантового фінансування? Якщо так, просимо зазначити конкретні положення угоди та порядок їх практичного застосування Товариством?

7. Яка сума фінансування має враховуватися у складі доходу Товариства, якщо контролюючий орган дійде висновку про включення гранту до доходу: 395971,50 євро, передбачені грантовою угодою, чи 371223,28 євро, фактично зараховані на банківський рахунок Товариства після утримання EISMEA суми 24748,22 євро у межах Mutual Insurance Mechanism? Чи вважається утримана сума 24748,22 євро отриманою Товариством або використаною від його імені для цілей статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ?

8. Яка дата є датою отримання доходу відповідно до пункту 292.6 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ, якщо контролюючий орган дійде висновку про включення гранту до доходу: дата фактичного зарахування початкового попереднього фінансування на банківський рахунок Товариства чи дата затвердження результатів виконання за грантовою угодою? За яким офіційним курсом НБУ відповідно до пункту 292.5 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ сума такого доходу має бути перерахована у гривні?

9. Якщо грантові кошти включаються до доходу Товариства та спричиняють перевищення граничного обсягу доходу, просимо визначити дату, з якої Товариство зобов'язане перейти на загальну систему оподаткування; ставку єдиного податку до доходу в межах установленого ліміту; ставку єдиного податку до суми перевищення відповідно до підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ, а також суму доходу, що включається до бази нарахування військового збору і ставку військового збору щодо доходу в межах ліміту та суми перевищення?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Пунктом 3.1 статті 3 розділу I ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (пункт 3.2 статті 3 розділу I ПКУ).

Статтею 30 розділу I ПКУ визначено, що податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу I ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 30.9 статті 30 розділу I ПКУ податкова пільга надається шляхом: податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору, зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору, встановлення зниженої ставки податку та збору і звільнення від сплати податку та збору.

Угода про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони-1 (далі - Угода про асоціацію) ратифіковано Законом України від 3 травня 2022 року N 2233-IX "Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій "Горизонт Європа" та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021 - 2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій "Горизонт Європа".

Угода про асоціацію передбачає, що Сторони повинні розвивати та посилювати своє науково-технічне співробітництво з метою сприяння як самому науковому розвитку, так і посиленню їх наукового потенціалу для вирішення національних та глобальних викликів.

Відповідно до пункту 13 статті 2 Угоди про асоціацію Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб товари та послуги, придбані в Україні або імпортовані в Україну, які частково або повністю фінансуються відповідно до угод про гранти та/або контрактів, укладених для реалізації діяльності відповідно до цієї Угоди, звільняються від митних зборів, імпортних мит та інших фіскальних зборів, включаючи ПДВ, які застосовуються в Україні.

Відповідно до підпункту 14.1.2771 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ бюджетний грант - це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом.

Перелік надавачів бюджетних грантів затверджений Постановою N 867.

Відповідно до пункту 2 Порядку N 153 МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; грантовою угодою - угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми); виконавцем - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); учасником закупівлі - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду (договір, контракт) з субпідрядником та забезпечує закупівлю та ввезення на митну територію України товарів для реципієнта за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми).

Пунктом 12 Порядку N 153 встановлено, що державна реєстрація проєктів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з додатком 5 до Порядку N 153 план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі - план закупівлі) передбачає, зокрема, зазначення інформації щодо субпідрядника та учасника закупівлі проєкту МТД, що залучаються до реалізації такого проєкту, із зазначенням їх найменувань, кодів згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (за наявності), реквізитів відповідних договорів та граничних сум коштів, передбачених в таких договорах.

Пунктом 23 Порядку N 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти МТД за проєктом (програмою) (далі - Інформаційне підтвердження) за формою згідно з додатком 8 до Порядку N 153. У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами (далі - Закон N 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" - "в" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

Для цілей оподаткування ПДВ місце постачання послуг визначається за правилами, встановленими пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів / послуг.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 - 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів / послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів / послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Операції, які не є об'єктом оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, по досягненню якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 глави 1 розділу XIV ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ)

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої групи визначено статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший пункту 292.6 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (абзац другий пункту 292.6 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Пунктом 292.13 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Частиною 5 пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу XIV ПКУ визначено, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

До складу доходу, визначеного статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ, не включаються, зокрема:

суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку - юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання (абзац перший підпункт 12 підпункту 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку - юридична особа зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою пунктом 293.5 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ (абзац другий підпункту 12 пункту 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Щодо питання 1

Факт отримання Товариством коштів початкового попереднього грантового фінансування від EISMEA за грантовою угодою не є визначальним для цілей оподаткування ПДВ, оскільки об'єктом оподаткування ПДВ згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операції з постачання товарів / послуг, місцем постачання яких є митна територія України, а не саме отримання коштів.

Якщо отримані Товариством кошти не є оплатою (компенсацією) вартості товарів / послуг, що постачаються Товариством EISMEA або третім особам та не передбачають виникнення у Товариства зобов'язання щодо постачання товарів / послуг, то така операція не підпадає під визначення операцій з постачання товарів / послуг та не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо ж отримані кошти за своєю економічною сутністю є оплатою (компенсацією) вартості товарів / послуг, які постачаються EISMEA або третім особам, то сума таких коштів включається до бази оподаткування ПДВ відповідно до пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, а операції з постачання таких товарів / послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли для відповідних операцій передбачено звільнення від оподаткування ПДВ або вони не є об'єктом оподаткування ПДВ.

При цьому застосування положень пункту 13 статті 2 Угоди про асоціацію є окремою підставою для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів / послуг, придбаних в Україні або імпортованих в Україну, які частково або повністю фінансуються відповідно до грантових угод та/або контрактів, укладених для реалізації діяльності відповідно до цієї Угоди.

Водночас, оскільки Товариство на дату звернення не зареєстровано платником ПДВ, воно не визначає податкові зобов'язання з ПДВ за такими операціями.

Щодо питання 2

Якщо отримані кошти не є оплатою (компенсацією) вартості поставлених товарів / послуг, відповідні надходження не включаються до загального обсягу операцій з постачання товарів / послуг (1 млн грн), визначеного пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ.

Якщо ж такі кошти є оплатою (компенсацією) вартості товарів / послуг, відповідні операції з постачання, у тому числі операції, звільнені від оподаткування ПДВ, враховуються при визначенні обсягу операцій для цілей пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ.

При цьому пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ встановлено обов'язок обов'язкової реєстрацій платником ПДВ у разі перевищення встановленого обсягу оподатковуваних ПДВ операцій, крім платників єдиного податку першої - третьої груп.

Отже, під час перебування Товариства на третій групі єдиного податку обов'язок реєстрації платником ПДВ у зв'язку з перевищенням такого обсягу не виникає.

У разі переходу Товариства на загальну систему оподаткування положення пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ застосовуються у загальному порядку.

При цьому при визначенні загального обсягу з постачання товарів / послуг за останні 12 календарних місяців враховуються операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставками 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Надходження, які не є оплатою (компенсацією) вартості товарів / послуг, до такого обсягу не включаються.

У разі перевищення після переходу на загальну систему оподаткування встановленого пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ обсягу операцій Товариство зобов'язане зареєструватися платником ПДВ у порядку, визначеному статтею 183 розділу V ПКУ

Щодо питань 3 - 4

Реєстраційна картка міжнародної науково-технічної програми або проєкту, оформлена відповідно до наказу МОН, підтверджує державну реєстрацію відповідного міжнародного науково-технічного проєкту, однак вона не є реєстраційною карткою проєкту (програми) МТД, передбаченої Порядком N 153.

Відповідно, така реєстраційна картка не замінює державну реєстрацію проєкту МТД відповідно до Порядку N 153, якщо звільнення операцій з постачання товарів / послуг застосовується відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

За відсутності державної реєстрації проєкту відповідно до Порядку N 153 постачальники товарів / послуг не мають підстав для застосування звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Для застосування звільнення від оподаткування ПДВ необхідними є державна реєстрація відповідного проєкту (програми) МТД у встановленому Порядком N 153 порядку, реєстраційна картка проєкту (програми), а також план закупівлі, в якому передбачено таке придбання. Порядком N 153 також передбачено оформлення Інформаційного підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку N 153.

Норми ПКУ та Порядку N 153 не встановлюють переліку документів та вимог щодо засвідчення виконавцем копій документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

З питань державної реєстрації проєкту відповідно до Порядку N 153 ДПС рекомендує звернутися до Секретаріату Кабінету Міністрів України як координатора діяльності, пов'язаної із залученням МТД.

Щодо питань 5, 7 та 8

Не включаються до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи суми коштів, отриманих платником податку - юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання.

Сума коштів у вигляді гранту, отримана юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи на безповоротній основі за умови їх цільового використання з інших джерел, зокрема від EISMEA, яка відповідно до Постанови N 867 не включена до Переліку надавачів бюджетних грантів, включається до доходу платника єдиного податку та оподатковуються за відсотковою ставкою єдиного податку, на якій перебуває платник єдиного податку третьої групи. Дані кошти враховуються, при визначені граничного обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ.

У разі початкового попереднього фінансування за механізмом взаємного страхування (Mutual Insurance Mechanism) до складу доходу платника єдиного податку включається вся сума коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, яка надійшла платнику єдиного податку. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата фактичного надходження таких коштів платнику єдиного податку, який перерахований у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком на дату отримання такого доходу.

Кошти, які автоматично утриманні Європейською радою з інновацій та виконавче агентство з питань малих та середніх підприємств (EISMEA) не включаються до складу доходу, оскільки відсутня дата надходження таких коштів платнику єдиного податку.

З питання офіційного курсу гривні доцільно звернутися до Національного банку України, який встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та визначає порядок організації і здійснення валютних операцій в країні.

Щодо питання 6

З урахуванням того, що Товариство є платником єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено податкових пільг з єдиного податку юридичних осіб в рамках міжнародної угоди.

Щодо питання 9

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (пункт 292.14 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Відповідно до підпункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим ПКУ;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

До суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ, ставка єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ (підпункт 1 пункту 293.5 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ).

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи, платники єдиного податку, зокрема, юридичні особи, зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (підпункт 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, юридична особа - платник єдиного податку третьої групи у разі перевищення у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ, зобов'язана перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ та до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до підпункту 3 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, доходи, визначені статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ є об'єктом оподаткування військовим збором.

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ (підпункт 3 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Тому, юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи нараховують військовий збір за ставкою 1 відсоток від загальної суми доходу за податковий (звітний) період, визначеного згідно із статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ у складі податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи).

Крім цього ДПС зазначає, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов'язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.