ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
| від 07.12.2016 №25797/10/26-15-12-01-18 |
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло листи ТОВ " " щодо порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ згідно довгострокового договору будівництва та проведення коригування податкових зобов’язань і в межах своїх повноважень повідомляє.
Відповідно до пункту 187.9 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Якщо договір, укладений між суб’єктами господарювання, відповідає вимогам пункту 187.9 статті 187 Кодексу, то такий договір можна вважати довгостроковим.
Крім цього слід зауважити, що згідно пункту 54.1 статті 54 Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.
Поряд з цим повідомляємо, що інвестиційна діяльність на території України здійснюється відповідно до вимог Закону України від 18 вересня 1991 року №1560-XII "Про інвестиційну діяльність" зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1560).
Відповідно до ст. 1 Закону №1560 інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права (стаття 4 Закону №1560).
Разом з тим, інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.
Згідно статті 5 Закону №1560, суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.
Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.
Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Крім цього, інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України (стаття 7 Закону №1560).
Оскільки об’єкти нерухомості придбаваються для подальшого продажу, то такі господарські операції є за своєю суттю операціями з придбання товарів, а об’єкти нерухомості – товаром.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, податкові зобов’язання ТОВ "ЮНІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" при надходженні грошових коштів від інвестора для будівництва об’єкту нерухомості (житловий будинок з вбудовано – прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом), необхідно визначати згідно пункту 187.1 статті 187 Кодексу.
Враховуючи вищевказане, сума податкових зобов’язань по операціях з отримання коштів згідно інвестиційного договору, які були нараховані ТОВ "ЮНІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" у попередніх звітних (податкових) періодах за принципом "першої події" відповідно до положень пункту 187.1 статті 187 Кодексу, не підлягають зменшенню.
Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
| Заступник начальника | Е.М. Пруднікова |