щодо отримання індивідуальної податкової консультації із справляння податків

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації із справляння податків та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що 13.08.2026 його майно, будівлі та виробничі потужності (далі - Об'єкти), які розташовані за адресою: Комплекс будівель і споруд N 8, с. Іванівка, Житомирська область, Житомирський район, внаслідок ракетного удару зазнали значних руйнувань.

Товариство стверджує, що його господарська діяльність повністю зупинена (відсутня реалізація товарів/послуг, немає надходжень коштів).

До звернення додано копію акта про пожежу від 14.08.2026 Житомирського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління ДНСН України у Житомирський області.

Товариство просить: 1) зафіксувати інформацію про факт руйнування виробничих потужностей / майна та повну зупинку його господарської діяльності; 2) надати роз'яснення щодо порядку звільнення від сплати та подання податкової звітності з таких податків: - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до вимог підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу; - земельного податку відповідно до вимог підпунктів 69.14 та 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу; - податку на додану вартість (ПДВ) відповідно до пункту 32-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу(щодо незастосування вимог пункту 189.9 статті 189 Кодексу та пункту 198.5 статті 198 Кодексу); - оплата праці та податки з зарплати (ПДФО, ВЗ, ЄСВ) щодо відображення у звітності періоду призупинення дії трудових договорів із працівниками відповідно до статті 13 Закону України N 2136-IX та умови звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату ПДФО, ВЗ і ЄСВ чи неподання звітності у зв'язку із відсутністю фінансово-економічної можливості відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу; 3) роз'яснити перелік документів та терміни їх подання для офіційного підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 N 225.

1. Щодо фіксації інформації про факт руйнування виробничих потужностей / майна та про повну зупинку господарської діяльності

Державна податкова служба України розробила проєкт Повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна (товарів) внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та працює над тим, щоб повідомлення можна було подати не тільки в паперовому вигляді, а також в електронній формі в розділі "Листування ДПС" приватної частини Електронного кабінету.

В Повідомленні можна буде вказати дату та обставини події, перелік і орієнтовну вартість втрачених або пошкоджених товарів та основних засобів, інформацію про проведену інвентаризацію, податковий кредит з ПДВ, а також дані про підтвердження компетентними органами факту руйнування чи втрати.

З проєктом Повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна (товарів) внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можна ознайомитися за покликанням: https://tax.gov.ua/data/files/713193.docx.

2. Щодо порядку звільнення від сплати податків та подання звітності

Товариством не повідомлено про внесення інформації про пошкодження Об'єктів до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого майна), до звернення не додано витяг з Реєстру пошкодженого майна.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельного податку у разі знищення або пошкодження об'єктів нерухомого майна врегульовано нормами підпунктів 69.14-1, 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - підпункт 69.14-1, підпункт 69.22 Кодексу).

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок на нерухомість)

Згідно з особливостей справляння Податку на нерухомість підставою для обчислення податкових зобов'язань за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є зокрема, дані Реєстру пошкодженого майна (абзац другий підпункту 69.22 Кодексу).

Перелік та обсяг відомостей (інформації) щодо об'єктів нерухомого майна та суб'єктів, майно якого пошкоджено або знищено, під час реєстрації в Реєстрі пошкодженого майна встановлюється пунктом 35 Порядку ведення Реєстру пошкодженого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 N 624 "Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України".

У додатку 3 "Класифікаційні ознаки категорії пошкоджень об'єкта" до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 N 144 "Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.2022 N 898/38234 (далі - Класифікація), визначаються три категорії пошкоджень об'єкта, а саме: I категорія - від 0 до 40 %; II категорія - від 41 до 80 %; III категорія - від 81 до 100 %.

Згідно з абзацами дванадцять, чотирнадцять підпункту 69.22 Кодексу за знищені (III категорія пошкоджень) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Бойових дій) у 2022 та наступних податкових (звітних) періодах, Податок на нерухомість не нараховується та не сплачується, зокрема, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру пошкодженого майна.

Абзацом дев'ятнадцятим підпункту 69.22 Кодексу визначено, зокрема, що за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, пошкоджені внаслідок Бойових дій (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) (II категорія пошкоджень) у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 січня 2023 року Податок на нерухомість не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нежитлової нерухомості за даними Реєстру пошкодженого майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру пошкодженого майна об'єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

Абзацами двадцять - двадцять другим підпункту 69.22 Кодексу визначено, що у частині об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок Бойових дій, зазнали незначних пошкоджень (I категорія пошкоджень), придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації (далі - ОМС) мають право:

1) встановлювати ставки Податку на нерухомість, в розмірі, меншому за розмір встановлений рішенням відповідного ОМС для певного типу об'єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати Податку на нерухомість.

Період дії індивідуальної ставки Податку на нерухомість за пошкоджені об'єкти нерухомості буде визначено у відповідному рішенні ОМС.

Водночас зазначаємо, що дані Акту про пожежу або Акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації не є підставою щодо звільнення від оподаткування Податком на нерухомість.

Підставою для застосування положень підпункту 69.22 Кодексу є дані Реєстру пошкодженого майна.

З огляду на вищевикладене, оскільки відомості про об'єкт нерухомості не внесено до Реєстру пошкодженого майна, то у Товариства не має підстав щодо застосування особливого порядку справляння Податку на нерухомість передбаченого підпунктом 69.22 Кодексу.

При цьому звертаємо увагу, що Кодексом не встановлюється особливий порядок справляння Податку на нерухомість за пошкоджені або знищені об'єкти нерухомості за період з дня пошкодження до дня внесення відомостей про такий об'єкт нерухомості до Реєстру пошкодженого майна.

Щодо земельного податку

Товариство не надало копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру. Обсяг та зміст наданої у зверненні інформації, у тому числі щодо об'єкта земельних відносин, є недостатнім та не дає змоги в повній мірі ідентифікувати фактичну сутність обставин, стосовно яких виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації. Тому надається роз'яснення загальних норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 69.14-1 Кодексу не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, внесені до Реєстру пошкодженого майна.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема:

для фізичних та юридичних осіб - власників знищених об'єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб - власників знищених об'єктів житлової нерухомості:

100 відсотків площі земельної ділянки - у разі якщо загальна площа знищеного об'єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об'єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки - у разі якщо загальна площа знищеного об'єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об'єкт нерухомого майна.

Плата за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром пошкодженого майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.

У додатку 3 Класифікації визначено об'єкти, яким встановлюється III категорія пошкоджень. До III категорії пошкоджень відноситься об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступень та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти), яким встановлюється ступень пошкодження 81 - 100 % та рекомендується виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.

Підставою для звільнення від оподаткування платою за землю земельної ділянки, на якій розташований знищений об'єкт нерухомості, є витяг з Реєстру пошкодженого майна (далі - Витяг), в якому встановлено III категорію його пошкодження.

Якщо у Витягу для об'єктів нерухомості встановлено I, II категорії пошкодження, то звільнення, передбачене підпунктом 69.14-1 Кодексу, на земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти не поширюється.

Звертаємо увагу, що підпункт 69.14-1 Кодексу може застосовуватися платниками плати за землю, у яких на земельній ділянці розташовані поряд із зруйнованими, ще й інші пошкоджені або вцілілі об'єкти нерухомості. При цьому умови, визначені підпунктом 69.14-1 Кодексу, передбачають, що при розрахунку розміру пільги враховується виключно площа знищених об'єктів нерухомості, без врахування площі пошкоджених об'єктів.

Щодо звільнення земельних ділянок, визнаних потенційно забрудненими чи непридатними для використання

Не нараховується та не сплачується плата за землю:

1) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункту 2831.2 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Підставою для звільнення таких земельних ділянок є відомості / дані Державного земельного кадастру, документ (акт) про проведення обстеження земельних ділянок операторами протимінної діяльності.

2) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (пункт 283.2 статті 283, пункт 283-1.3 статті 283-1, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Підставою для звільнення таких земельних ділянок є рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийняте на підставі поданої заяви платника податків.

3) за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, забруднені вибухонебезпечними предметами (пункту 283-1.2 статті 283-1, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Підставою для звільнення таких земельних ділянок є:

- Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 N 376;

- рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийняте на підставі поданої заяви платника податків.

Щодо податку на додану вартість (ПДВ): порядок списання зруйнованих основних засобів, товарних залишків та матеріалів без нарахування компенсуючих податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 32-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (щодо незастосування вимог пункту 189.9 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

У разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (пункт 189.9 статті 189 Кодексу).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в негосподарській діяльності платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

Норма пункту 189.9 статті 189 Кодексу не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання (пункт 189.10 статті 189 Кодексу).

Абзацами першим, другим та п'ятим пункту 32-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у пункті 32-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу операцій норми пункту 198.5 статті 198 Кодексу не застосовуються.

Обов'язковим документом для цілей застосування пункту 32-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, коли товари, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або руйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема, через збройну агресію російської федерації проти України, є сертифікат, що підтверджує настання обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, отриманий відповідно до Закону України від 02 грудня 1997 року N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні".

Особливості оподаткування ПДВ операцій з ліквідації (списання) основних засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація (списання) здійснюється без згоди платника ПДВ, а також здійснення документального підтвердження таких фактів визначено в Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 N 673 "Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість"(далі - УПК N 673).

Зокрема, в УПК N 673 визначено, що у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов'язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Такими документами можуть бути:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору);

акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Щодо оплати праці та податків з зарплати (ПДФО, ВЗ, ЄСВ)

Відповідно до частини другої статті 97 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) та частини першої статті 15 Закону України від 24.03.95 N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108) форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (абзац перший статті 1 Закону N 108).

Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 13 Закону України від 16.03.2022 N 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон N 2136) призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.

Під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов'язаний виплачувати працівнику заробітну плату, здійснювати гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали такому працівнику на день призупинення дії трудового договору) і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і трудовим договором (у тому числі надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви-розрахунки передбачені законодавством про державне соціальне страхування).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пункту 162.1 статті 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 Кодексу).

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені статтею 163 Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу та підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Розрахунок ЮО) до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Форма Розрахунку ЮО та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку ЮО (далі - Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, зі змінами.

Таким чином, у разі якщо юридичною особою - роботодавцем призупинено трудові договори з фізичним особами - працівниками відповідно до Закону N 2136 і не здійснюється нарахування та виплату доходу у вигляді заробітної плати або інших виплат, пов'язаних з трудовими відносинами, то обов'язку, щодо подання Додатка 4ДФ до Розрахунку ЮО у такого роботодавця не виникає.

Відомості, які містяться в додатках до Розрахунку ЮО, зокрема в: Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб.

При цьому слід зазначити, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр), здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) (пункт 1 частини першої статті 12-1 Закону N 2464).

Реєстр застрахованих осіб - це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша статті 20 Закону N 2464).

Пунктом 3 частини першої статті 12-1 Закону N 2464 визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Разом з тим контролюючі органи здійснюють свою діяльність в межах повноважень та функцій, визначених статтею 19-1 Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року N 227(зі змінами), зокрема, здійснюють контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.

У зв'язку з чим контроль та роз'яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до статей 12-1, 14-1 Закону N 2464 здійснює Пенсійний фонд України.

Враховуючи викладене, відомості, які містяться в додатках Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 до Розрахунку ЮО, належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв'язку з чим контроль та роз'яснення щодо відображення таких відомостей в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку ЮО, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб, відповідно до статей 12-1, 14-1 здійснює Пенсійний фонд України.

3. Щодо переліку документів та термінів їх подання для офіційного підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 N 225

Згідно з підпунктом 69.1 Кодексу, платники податків, які не мають можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок (зокрема, щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН), можуть бути звільнені від відповідальності, передбаченої Кодексом.

Пунктом 1 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 N 225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за N 967/38303, зі змінами (далі - Порядок N 225), визначені підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків.

Відповідно до пунктів 3 та 8 розділу II Порядку N 225 Товариство може подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Перелік документів (копій документів), інформації, які можуть бути подані разом із заявою про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, передбачений Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року N 225 (абзац 2 пункту 3 розділу II Порядку N 225) (далі - перелік документів).

Окрім того, відповідно до пункту 3 розділу II Порядку N 225 за наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Таким чином, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року N 225 перелік документів не є вичерпним, і тому платник податків має право подавати до контролюючого органу разом і заявою всі документи (копії документів), що підтверджують його неможливість виконувати податкові обов'язками, навіть якщо такі документи відсутні у цьому переліку документів.

Разом з цим звертаємо увагу, що вказані зміни до діючого законодавства були внесені на період до припинення або скасування воєнного стану на території України та пов'язані із дією воєнного стану на території України.

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку N 225 платник податку має право подати заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку N 225 заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов'язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - попереднє рішення), з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 розділу III Порядку N 225.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов'язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов'язків.

Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - рішення).

Таким чином, рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов'язків, приймається контролюючим органом за результатами комплексного розгляду всіх наданих документів (копій документів), на підтвердження підстави (підстав) неможливості виконання платником податків таких обов'язків.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу III Порядку N 225, у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, до такого платника не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом (зокрема, штрафні санкції за не реєстрацію та/або несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

____________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.