• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо надання роз’яснення

Міністерство юстиції України  | Лист від 15.11.2023 № 149648/157351-9-23/8.4.4
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Лист
  • Дата: 15.11.2023
  • Номер: 149648/157351-9-23/8.4.4
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Лист
  • Дата: 15.11.2023
  • Номер: 149648/157351-9-23/8.4.4
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.11.2023 р. № 149648/157351-9-23/8.4.4
Щодо надання роз’яснення
Міністерство юстиції України розглянуло лист […] щодо надання роз’яснення законодавства з питань державної реєстрації права власності на гараж, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності гаражного кооперативу, та повідомляє.
Насамперед зауважуємо, що набуття права власності на нерухоме майно набувається з підстав, визначених різними актами законодавства.
З огляду на проблематику, описану в листі, першочергове значення для цілей відповідного аналізу мають підстави набуття права власності на нерухомість, визначені Цивільним кодексом України (далі – Кодекс) та Законом України "Про кооперацію".
Водночас Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон) врегульовано відносини саме з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав).
Так, абзацом першим частини першої статті 331 Кодексу встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Абзацом третім статті 2 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що кооператив – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Відповідно до частин першої та другої статті - 19-1 Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу – і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.
У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
При цьому з огляду на положення статті 190 Кодексу, відповідно до якої майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки, а також статті 21 Закону України "Про кооперацію" паї членів кооперативу є предметом цивільно-правового обороту, а тому можуть, зокрема, успадковуватися.
Враховуючи наведене, в контексті порушеного в листі питання необхідно розмежовувати набуття права власності на нерухоме майно у результаті його будівництва безпосередньо фізичною особою (навіть якщо така фізична особа є членом кооперативу та будівництво здійснюється "власними силами" на земельній ділянці, що перебуває у користуванні кооперативу) та набуття права власності на новостворене майно, будівництво якого здійснювалося гаражно-будівельним кооперативом, фізичною особою, що є його членом та повністю сплатила пайові внески.
Відповідно до статті 30 Кодексу цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Таким чином, якщо з документів, поданих для державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно, випливає, що майно створене саме фізичною особою за відсутності у неї на момент такого створення цивільної дієздатності, а можливо і цивільної правоздатності, то відсутні підстави для проведення державної реєстрації права власності на таке майно за відповідною особою.
Так, наприклад, якщо гараж було побудовано безпосередньо фізичною особою у 1991 році, а заяву про державну реєстрацію права власності на такий гараж як на нерухоме майно, право власності на яке реєструється вперше, подано фізичною особою, що народилася у 1992 році, то відсутні підстави для проведення державної реєстрації права власності.
Водночас, якщо гараж було побудовано гаражно-будівельним кооперативом у 1991 році, а фізична особа, яка звернулася за проведенням державної реєстрації права власності на такий гараж, народилася у 1992 році, проте успадкувала відповідні майнові права від попереднього члена кооперативу, то відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності з цієї причини.
Звертаємо увагу, що частинами п’ятою та шостою статті 18 Закону встановлено, що у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, або державна реєстрація прав проводиться не автоматично у випадках, визначених цим Законом, державний реєстратор обов’язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи – громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Важливі юридичні застереження
1. Листи Міністерства юстиції України не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та мають лише інформаційний характер. Їх реальне значення не перевищує авторитету аргументів та суджень, покладених в основу відповідної правової позиції.
2. Роз’яснення законодавства, яке міститься у цьому листі, не є юридичною консультацією щодо конкретної ситуації та не враховує особливостей відповідних фактичних обставин.
Перший заступник Міністра Євгеній ГОРОВЕЦЬ