Щодо практичного застосування норм чинного законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що звернення містить недостатньо інформації для надання більш детальної відповіді по суті.

Як зазначено у зверненні, Товариством було перераховано в якості застави за фізичну особу на рахунок Вищого антикорупційного суду певну суму.

Кошти повинні були повернутися, але за рішенням суду …, дана сума була зарахована у сплату адміністративних санкцій.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи розцінюється дана операція як надання додаткового блага фізичній особі (безповоротна фінансова допомога) у негрошовому вигляді і чи виступає Товариство в якості податкового агента?

2. Якщо так, то які податки і на які бюджетні рахунки їх слід сплатити?

3. В бухгалтерському обліку сума безповоротної фінансової допомоги, в тому числі наданої фізичній особі у вигляді сплати за неї застави, відображається відповідно до положень бухгалтерського обліку у складі витрат в період їх понесення. Чи передбачено нормами ПКУ податкові різниці щодо даної ситуації?

Статтею 182 Кримінального процесуального кодексу України визначено, зокрема:

застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу;

застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності;

застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Щодо першого та другого питань

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану", який набрав чинності з 01.12.2024, внесено зміни до розділу IV ПКУ та п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (далі – Закон № 4015).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПКУ, згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13-1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Водночас п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2

ст. 164 ПКУ).

Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ передбачено, що ставка податку становить

18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Статтею 8 Бюджетного кодексу України встановлено, зокрема, що бюджетна класифікація є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Однією зі складових частин бюджетної класифікації є класифікація доходів бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію", із змінами та доповненнями (далі – наказ № 11), затверджено Класифікацію доходів бюджету, зокрема:

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11011000 – військовий збір.

Інформацію про реквізити бюджетних рахунків, у т. ч. коди бюджетної класифікації, для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) ви можете дізнатися на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці "Бюджетні рахунки" (http://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Зауважуємо, що п. 3 наказу № 11 визначено, що надавати роз’яснення з питань застосування, зокрема, класифікації доходів бюджету уповноважено Департамент прогнозування доходів бюджету та галузеві департаменти Міністерства фінансів України.

Щодо третього питання

Виходячи з положень п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів є безповоротною фінансовою допомогою.

Отже, внесення застави юридичною особою за фізичну особу, яка в подальшому зараховується в дохід держави є безповоротною фінансовою допомогою відносно такої фізичної особи.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134. ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Абзацом першим п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Діючими положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги у вигляді застави, наданої фізичній особі, яка є платником податку на доходи фізичних осіб. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями).

Отже, з питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку за операцією з надання юридичною особою безповоротної фінансової допомоги фізичній особи доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, оскільки звернення не містить достатньої інформації та з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність, зокрема, рішення суду про заставу, рішення суду … про зарахування суми застави у сплату адміністративних санкцій тощо.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.