Про розгляд звернення

Згідно з п. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс).

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.291.4 ст.291 Кодексу, до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п.п.293.3.1. п. 293.3. ст.293 Кодексу ).

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 333 ГКУ, фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством.

Повідомляємо також, що усі види економічної діяльності суб'єктів господарювання, які на вищих рівнях деталізації групуються у галузі, є об'єктами класифікації в КВЕД.

За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД - це статистична класифікація, гармонізована з міжнародною стандартною статистичною Класифікацією видів економічної діяльності Європейського Союзу (NACE) і є її аналогом.

Відповідно до наказу Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457 (зі змінами), з 1 січня 2012 року набула чинності нова редакція КВЕД (ДК 009:2010), розроблена на заміну ДК 009:2005, до переліку якої, також включені коди видів економічної діяльності за новою класифікацією.

Листом від 11.01.2012 № 724/7/17-1217 ДФС України було доведено для використання в роботі лист Державної служби статистики України від 30.12.2011 № 14/3-12/636 щодо примірного переліку кодів видів економічної діяльності за національними класифікаторами, які діють з 01.01.2012, яким зокрема визначено, що до діяльності у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами за новими КВЕД відноситься:

КВЕД 64.91 - фінансовий лізинг;

КВЕД 64.92 - інші види кредитування;

КВЕД 64.99 - надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.

КВЕД 64.20 - діяльність холдингових компаній;

КВЕД 64.30 - трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти;

КВЕД 64.92 - інші види кредитування;

КВЕД 64.99 - надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.

Зокрема, КВЕД 64.99 включає вид діяльності інвестиційна діяльність за власний рахунок.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.45.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення.

Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Крім того, пп.14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що інвестиції це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Таким чином, факт укладання форвардного контракту та придбання активу (в тому числі у випадку майнових прав на нерухоме майно) є операцією з випуску (емісії) деривативу, а виконання форвардного контракту, тобто поставка активу (майнових прав), є погашенням деривативу і відноситься до операцій з купівлі - продажу активу (майнових прав) та є за своєю суттю інвестиційною діяльністю.

Враховуючи наведене, платник єдиного податку третьої групи не може здійснювати діяльність з придбання та реалізації форвардних контрактів, де базовим активом виступає нерухомість на спрощеній системі оподаткування.

Також, не включаються до доходу платника єдиного податку третьої групи доходи отримані від продажу рухомого та нерухомого майна відповідно до п. 291.5 статті 291 Кодексу.

Звертаємо увагу, що кожен конкретний випадок потребує аналізу документів, які дозволяють ідентифікувати предмет звернення. При цьому, оцінка правомірності дій платника може бути здійснена лише під час проведення податкової перевірки.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.