Щодо правомірності списання банківськими установами проблемних або безнадійних кредитів

На виконання доручення Президента України Л.Д.Кучми від 15.07.2002 N 1-1/887 щодо проведення комплексної перевірки підстав списання банківськими установами проблемних або безнадійних кредитів Національним банком України були перевірені у відповідності до розробленої програми питання правомірності списання безнадійної кредитної заборгованості.

Генеральний департамент банківського нагляду висловлює своє занепокоєння станом справ у банках щодо процедур надання, супроводження кредитів, якості кредитного портфелю.

Результати проведеної перевірки свідчать, що системи внутрішнього контролю та аудиту банків, які повинні були обмежувати ризики втрат за наданими кредитами спрацьовували не завжди ефективно. В останні ж роки технології, процедури кредитування та якість кредитного портфелю банків значно покращилися.

Необхідно відмітити, що проблеми неповернення кредитів, які були виявлені у ході перевірки, у більшості випадків, свідчать не стільки про недоліки у роботі банків, як про неправомірні дії позичальників.

Найбільш характерними порушеннями вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, що призвели до невиконання позичальниками зобов'язань за кредитними операціями та у кінцевому випадку списання кредитної заборгованості за рахунок сформованих банками резервів, є не проведення банками повноцінного аналізу фінансової діяльності та кредитоспроможності позичальників перед видачею кредитів. При цьому, часто кредити надавались без економічного підгрунтя або під проведення позичальником операцій, які не відповідали його реальній економічній діяльності. Інколи кредити надавались без колегіального прийняття рішення. В окремих випадках, у період дії кредитного договору не здійснювалися перевірки цільового використання кредитних коштів та стану збереження заставленого майна, а у разі виявлення фактів відсутності заставленого майна не застосовувались належні заходи реагування.

Необачна політика банків щодо забезпечення повернення кредитів та відсотків за користування ними шляхом реалізації заставленого майна призводила до неможливості проведення повноцінної роботи щодо звернення стягнення на заставлене майно та подальшої реалізації цього майна. У багатьох випадках банки не проводили роботу щодо реальної (ринкової) оцінки застави, що у свою чергу позбавляло можливості повернути безнадійну кредитну заборгованість за рахунок реалізації заставленого майна.

Відсутність дієвого контролю з боку банків при наданні та супроводженні кредитів давало можливість позичальникам доводити підприємства до штучного (фіктивного) банкрутства і, як наслідок, не повертати отриманий кредит. В окремих випадках такі дії позичальників, на нашу думку, можуть розцінюватись правоохоронними органами як вчинення злочину службовими особами цих підприємств, які з самого початку отримання кредиту планували його неповернення.

У зв'язку із зазначеним, наголошуємо, що порушення нормативно-правових актів Національного банку України з питань кредитування передбачає застосування заходів впливу відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", при цьому Національним банком України буде прийматись до уваги те, що вищезазначені порушення у багатьох банках носять сталий характер.

При цьому звертаємо увагу керівників банків на те, що за типами вищезазначених порушень є підстави вважати, що вони можуть здійснюватись з протиправною метою.

Зокрема, це зловживання посадовими особами банків своїм службовим становищем, службова недбалість, що є кримінальним злочином, за вчинення якого передбачена відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України.

Зважаючи на вищевикладене, зобов'язуємо прийняти невідкладні заходи щодо безумовного дотримання вимог чинного банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України при наданні, супроводженні, забезпеченні кредитів, реалізації застави, адекватної класифікації кредитів, створення відповідних резервів тощо. З метою недопущення у подальшому порушень та недоліків, які були виявлені під час перевірки правомірності списання безнадійної кредитної заборгованості, пропонуємо проаналізувати стан сумнівної заборгованості за кредитами, які надані суб'єктам господарської діяльності щодо адекватного моніторингу за даними кредитами, стану претензійно-позовної роботи і організувати проведення нарад на рівні засідання правління банків за даним питанням з працівниками банків та філій, відповідальними за управління кредитним портфелем.

Також рекомендуємо керівництву банків запровадити проведення навчальних заходів з працівниками, до функціональних повноважень яких входять питання надання, юридичного оформлення та супроводження, обліку, внутрішнього моніторингу кредитів щодо детального вивчення практики кредитування.

Зважаючи, що порушення у сфері банківського кредитування носять системний та сталий характер Національний банк України вважає за доцільне переглянути внутрішні положення та процедури, що регулюють управління кредитним портфелем з метою запровадження системи управління кредитними ризиками, яка включатиме у себе:

- оптимізацію прибутку, ризиків, витрат;

- розрахунок вартості кредиту з урахуванням ступеню ризику;

- моніторинг у залежності від ступеню ризику;

- управління прибутковістю у залежності від ступеню ризику;

- систему обмежень щодо управління композиційною структурою кредитного портфелю (юридична та фінансова експертиза кредитних проектів і застави, готовність прийняття ризику, перевірки позичальників тощо).