Документ підготовлено в системі iplex
Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 06.10.2025 № ІПК
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 06.10.2025 р. N 5325/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань порядку анулювання реєстрації особи, як платника ПДВ, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Підприємство приймає участь в експериментальному проєкті із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в рамках реалізації відповідного експериментального проєкту Мінсоцполітики (далі - Комплексна послуга).
Загальна вартість Комплексної соціальної послуги перевищує суму 1600000 гривень.
У червні поточного року Підприємство зареєстровано платником ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи можливо анулювання реєстрації Підприємства як платника ПДВ?
2) якщо ні, то чи потрібно подавати податкову декларацію з ПДВ до контролюючого органу з нульовими зобов'язаннями?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ ( пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Статтею 5 розділу I ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інформації, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ ( пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, встановлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначає Закон України від 17 січня 2019 року N 2671-VIII "Про соціальні послуги" зі змінами (далі - Закон N 2671).
Соціальними послугами відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону N 2671 є дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі / сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Надавачі соціальних послуг - це юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг ( пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 2671).
Як встановлено частинами першою та третьою статті 13 Закону N 2671, надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Надавачі соціальних послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного секторів.
Порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження Комплексної послуги та Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації експериментального проєкту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2023 року N 1049 "Про реалізацію експериментального проєкту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості" (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 7 Порядку, комплексна послуга надається надавачами соціальних послуг, які є юридичними або фізичними особами - підприємцями, що включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг / їх об'єднаннями, які уклали з Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) договори про забезпечення надання комплексної послуги (далі - надавачі комплексної послуги).
Для учасника експериментального проекту на конкурсній основі в межах бюджетних коштів обирається один надавач комплексної послуги за бюджетні кошти.
Надання комплексної послуги може фінансуватися за рахунок бюджетних коштів або шляхом співфінансування через залучення бюджетних коштів, коштів територіальної громади та/або благодійної пожертви, або лише за рахунок благодійної пожертви.
Відповідно до пункту 9 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації експериментального проєкту із запровадження Комплексної послуги складення та подання фінансової та бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.
Вартість Комплексної послуги складається із заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників, придбання товарів та послуг, безпосередньо пов'язаних з її наданням, і фіксується у договорі з надавачем. Заробітна плата у вартості послуги рахується згідно з окладом за єдиною тарифною сіткою. Оплата послуги проводиться щомісячно на підставі поданих надавачем звітів за формою, затвердженою Мінсоцполітики, на банківський рахунок надавача однією сумою.
Як передбачено пунктом 27 Порядку, Фонд здійснює оплату надання комплексної послуги на підставі поданих надавачами комплексної послуги звітів про комплексну послугу, надану у звітному періоді (помісячно), за формою, затвердженою Мінсоцполітики, відповідно до укладених договорів.
Оплаті за договором підлягає фактична вартість комплексної послуги.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 - 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233.
Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.
Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно із розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Операції, які не є об'єктом оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, по досягненню якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.
Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).
При цьому будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку ( пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).
Законодавчі підстави для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначено пунктом 184.1 статті 184 розділу V ПКУ.
Відповідно до підпункту "а" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі - Реєстр) і відбувається у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених розділом V ПКУ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
При здійсненні обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ, враховується обсяг операцій, що звільняється від оподаткування ПДВ (у тому числі і відповідно до підпункту "в" підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).
Якщо Підприємством (платником ПДВ) здійснюються виключно операції з надання соціальних послуг відповідно до Закону N 2671, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом "в" підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, і обсяг таких операцій за останні 12 календарних місяців був меншим від суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ, то Підприємство (платник ПДВ) має право подати до контролюючого органу відповідну заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ з метою виключення з Реєстру (за умови сплати суми податкових зобов'язань з ПДВ у випадках, визначених розділом V ПКУ).
Якщо Підприємством (платником ПДВ) здійснюються виключно операції з постачання соціальних послуг відповідно до Закону N 2671, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом "в" підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, і обсяг таких операцій за останні 12 календарних місяців був більшим від суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ, то підстава, визначена підпунктом "а" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ, для виключення Підприємства (платника ПДВ) з Реєстру відсутня.
Щодо питання 2
Порядок подання податкової звітності з ПДВ до контролюючого органу визначено статтею 49 глави 2 розділу II ПКУ та регламентовано Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 глави 2 розділу II ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас, абзацом другим пункту 40.1 статті 40 глави 1 розділу II ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Пунктом 201.14 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ.
Відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V ПКУ зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 розділу II ПКУ.
Відповідно до пункту 9 розділу III Порядку N 21 визначено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до ПКУ.
Таким чином, при здійсненні звільнених від оподаткування ПДВ операцій, платник ПДВ повинен подавати податкову звітність з ПДВ та декларувати такі звільнені від оподаткування ПДВ операції, в тому числі, якщо відсутні податкові зобов'язання з ПДВ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію ( пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).