ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 06.10.2025 р. N 5320/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК
Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно податкових наслідків у разі набуття статусу активного споживача, та повідомляє.
У зверненні Товариство зазначає, що знаходиться в процесі встановлення дахової сонячної електростанції з потужністю 100 кВт, на даху яким Товариство розпоряджається на праві користування та на підставі договору оренди, укладеного з власником даху. Товариство планує здійснювати виробництво електричної енергії, з метою використання електроенергії для власних потреб та потреб власника будівлі, який в свою чергу буде здійснювати компенсацію за поставлену електроенергію. У разі наявності надлишків Товариство планує реалізовувати надлишки у якості активного споживача за механізмом самовиробництва.
Товариство просить надати роз'яснення на питання:
1. Якими будуть податкові наслідки у разі набуття Товариством статусу активного споживача та експлуатації дахової СЕС потужністю 100 кВт, коли вироблена електрична енергія використовується для власних потреб будівлі із подальшою компенсацією вартості електроенергії на рахунок Товариства?
2. Чи відбуваються зміни у складі та обсязі податкових зобов'язань Товариства у зв'язку із набуттям статусу активного споживача?
Щодо питання 1 - 2
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії визначає та регулює Закон України від 13.04.2017 N 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон N 2019).
Згідно із статтею 1 Закону N 2019 виробник електричної енергії - суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.
Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону N 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.
Статтею 8 Закону N 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Разом з тим, згідно статті 30 Закону N 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.
Згідно із пунктом 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 N 1467, діяльність з виробництва електричної енергії суб'єктів господарювання підлягає ліцензуванню, якщо сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на одній площадці вимірювання перевищує 5 МВт або якщо загальна сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на всіх площадках вимірювання перевищує 20 МВт або незалежно від встановленої потужності об'єкта електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), виробництво електричної енергії на якому підлягає стимулюванню відповідно до закону шляхом встановлення "зеленого" тарифу або аукціонної ціни.
Згідно з пунктом 3 2 частини першої статті 1 Закону N 2019 активний споживач - споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю.
Відповідно до Закону України від 20.02.2003 N 555-IV "Про альтернативні джерела енергії" (далі - Закон N 555) передбачено створення механізму самовиробництва, який дає змогу споживачам встановити генерацію для власних потреб, решту неспожитої електроенергії продавати постачальнику.
Під механізмом самовиробництва розуміється схема підтримки активних споживачів, призначена для власного споживання електричної енергії, за якою відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу відбору ними електричної енергії з електричної мережі, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії ( стаття 1 розділу I Закону N 555).
Згідно з частиною першою статті 58 1 Закону N 2019 договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва укладається між електропостачальником та активним споживачем, яким встановлено генеруючу установку. Постачання електричної енергії активним споживачам та купівля електричної енергії, відпущеної генеруючими установками таких споживачів в електричну мережу, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, визначених законом.
Щодо оподаткування акцизним податком
Пунктом 215.1 статті 215 Кодексу передбачено, що електрична енергія належить до підакцизних товарів.
Водночас згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії ( підпункт 212.1.13 пункт 212.1 стаття 212 Кодексу).
Відповідно до пункту 213.1 статті 213 Кодексу, об'єктами оподаткування, зокрема, є операції з:
реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТЗЕД), виробленої на об'єктах електроенергетики.
Водночас, не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві ( підпункти 213.2.8 та 213.2.9 пункт 213.2 стаття 213 Кодексу).
Підпунктом 14.1.29 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу визначені відновлювальні джерела енергії - джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.
Отже, Товариство при продажі електричної енергії у межах договору купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, за механізмом самовиробництва (встановлена потужність генеруючих установок не перевищує 5 МВт) не буде платником акцизного податку та об'єкт оподаткування з цих операцій не виникатиме.
Щодо оподаткування ПДВ
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром ( підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Згідно з пунктом 194.1 статті 194 розділу V Кодексу операції, зазначені у статті 185 розділу V Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу (20 відсотків), яка є основною.
Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, до 01 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону N 2019, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.
Під поняттям "касовий метод" для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) ( підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.
Враховуючи викладене, з метою оподаткування ПДВ передача Товариством виробленої електроенергії за плату (компенсацію) іншим особам (суб'єктам господарювання) є операцією з постачання товару, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується за ставкою 20 відсотків. Податкові зобов'язання при здійсненні такої операції визначаються за касовим методом (на дату отримання коштів / інших видів компенсації в оплату вартості електроенергії).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.