Про надання методичних рекомендацій

ДПА України надає методичні рекомендації стосовно застосування окремих норм Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки (далі - Положення), затвердженого наказом ДПА від 01.03.2001 р. N 81 та зареєстрованого в Мін'юсті України 27.03.2001 р. N 281/5472:

До пункту 2 та підпунктів 3.1, 3.2:

Списанню та розстроченню відповідно до Положення підлягають суми податкового боргу, які визначаються лише за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з діючим порядком, крім випадків передбачених пунктом 3.8 Положення.

Списанню (розстроченню) на загальних підставах підлягають суми податкового боргу зі сплати мита (державного мита), оскільки ці суми є заборгованістю перед бюджетом і передані податковим органам для стягнення.

Не підлягають списанню та розстроченню суми боргу платника податків на доходи фізичних осіб, збору до Державного інноваційного фонду, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування та по інших платежах, облік яких не ведеться податковими органами, за виключенням сум, які були донараховані відповідними органами до 01.01.2001 р. і знайшли відображення в картках особових рахунків станом до 01.01.2001 р.

Звертаємо увагу на особливості застосування процедури списання сум заборгованості по збору до Державного інноваційного фонду, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування, розстрочених ДПА України з 01.11.99 р. по 01.01.2002 р. підприємствам гірничо-металургійного комплексу на виконання вимог Закону України від 14.07.99 р. N 934-XIV "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України".

Підприємства - учасники експерименту звертаються до ДПА України з відповідною заявою, на підставі якої центральний податковий орган приймає рішення про скасування раніше наданої розстрочки, після чого податковий орган за місцем реєстрації платника списує непогашені суми податкової заборгованості, зазначені в такому скасованому рішенні, у тому числі по збору до Державного інноваційного фонду, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування. Підставою для списання заборгованості зі сплати останніх двох платежів є ті акти документальних перевірок, акти звірок або довідки підприємств про суми заборгованості, згідно з якими було прийнято рішення про розстрочення.

Списання здійснюється щодо всіх видів пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих згідно з законодавством України, які знайшли відображення в картках особових рахунків (наприклад, на підставі Указу Президента України від 12.06.95 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", Закону України 19.12.95 р. N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III "Про внесення змін до Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інші).

Зазначаємо, що списанню підлягають суми пені, штрафних та фінансових санкцій, нараховані на податковий борг, який виник до 01.01.2001 року, і залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про списання.

Що стосується донарахувань за актами документальних перевірок, то не підлягають списанню донарахована у період з 01.01.2001 р. до дня прийняття рішення про списання (розстрочення) сума основного платежу, нарахована на нього пеня та застосовані фінансові (штрафні) санкції, рознесені в картках особових рахунків платників після 01.01.2001 р., оскільки ці суми податкового боргу за даними податкового обліку вважаються такими, що виникли у 2001 році.

Якщо актом документальної перевірки не донараховувалася сума основного платежу, а здійснювалось лише нарахування пені, штрафних та фінансових санкцій на податковий борг, який за даними карток особових рахунків виник до 01.01.2001 р., що мали місце до 01.01.2001 р., то такі суми пені, штрафних та фінансових санкцій підлягають списанню. При цьому, списанню підлягає і сума пені, донарахована за несвоєчасну сплату податку з фізичних осіб, який був самостійно нарахований платником до 01.01.2001 р. Суми пені, штрафних та фінансових санкцій, про які йдеться в цьому абзаці, визначаються в ручному режимі на підставі актів документальних перевірок.

Положення статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розповсюджується на всіх платників податків незалежно від їх галузевого підпорядкування.

Якщо заборгованість суб'єктів підприємницької діяльності підпадає під дію Законів України від 18.01.2001 р. N 2237-III "Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу" та від 18.01.2001 р. N 2239-III "Про внесення змін до Закону України "Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств", зазначені платники податків самостійно визначаються відповідно до норм якого саме з трьох перелічених Законів здійснювати списання та/або розстрочення його податкового боргу.

Зазначаємо, що списанню (розстроченню) не підлягають суми заборгованості з податку на додану вартість, нараховані за спецдеклараціями згідно з постановами КМУ від 12.05.99 р. N 805 та від 26.02.99 р. N 271, оскільки вказані суми не є заборгованістю перед бюджетом. При цьому, суми пені та штрафні (фінансові) санкції, нараховані на таку заборгованість, підлягають списанню на загальних підставах.

До підпункту 3.4:

Коригування сум податкового боргу, які підлягають списанню та/або розстроченню, проводиться на підставі заяви платника податків на перерахування коштів, які надійшли понад суми податкових зобов'язань в рахунок погашення боргу за іншими платежами до бюджетів. У разі відсутності вказаної заяви платника списання та/або розстрочення податкового боргу не здійснюється.

При проведенні перерахунків необхідно керуватися спільним листом ДПА та Держказначейства України від 04.04.2001 р. N 4396/7/19-1117 та від 03.04.2001 р. N 03-08/286-2589 відповідно, яким надані конкретні роз'яснення щодо процедури застосування цього пункту.

При прийнятті рішення про списання та/або розстрочення податкового боргу враховуються лише ті перерахунки, які вже проведено або на проведення яких відповідними органами подано платіжні документи до установ банків.

До підпункту 3.5:

Якщо суми податкового боргу на день набрання чинності статтею 18 Закону були відстрочені або розстрочені, то за зверненням платника податків рішення про відстрочення та розстрочення скасовується органом державної податкової служби того рівня, який прийняв відповідне рішення, а зазначені суми боргу підлягають списанню та/або розстроченню на загальних підставах. При цьому, відстрочка (розстрочка) скасовується датою прийняття відповідного рішення про скасування.

У разі, якщо до складу розстроченої суми, що скасовується, входить податковий борг, який виник у 2001 році, то державні податкові органи можуть розглянути питання розстрочення такого податкового боргу у порядку, затвердженому наказом ДПА України від 08.04.98 р. N 172 та зареєстрованому в Мін'юсті України 23.04.98 р. N 259/2699.

Суми податкового боргу, які виникли за станом на 31.12.99 р. включно та були реструктуровані відповідно до чинного законодавства і залишилися не сплаченими, в т. ч. строк сплати по яких ще не настав, на день набрання чинності статтею 18 Закону, підлягають списанню відповідно до Положення в повному обсязі.

При цьому, графік погашення реструктурованої податкової заборгованості, яка списана, "обнулюється" датою прийняття рішення про списання цього боргу, а дані щодо нарахувань та надходжень реструктурованих платежів і оперативній звітності відображаються до кінця 2001 року.

До підпункту 3.7:

Якщо платник податків самостійно виявляє суми податкових зобов'язань за податками і зборами (обов'язковими платежами), які підлягають списанню та/або розстроченню згідно з Положенням, - таким платником податків у період з 01.04.2001 р. по 21.04.2001 р. подаються нові (уточнені) декларації (розрахунки) з обов'язковим зазначенням терміну виникнення таких податкових зобов'язань разом із заявою на списання (розстрочення).

У випадках, якщо платник податків самостійно нарахував до сплати суми пені, то до зазначеної нової (уточненої) декларації він має додати відповідний розрахунок разом із заявою.

При цьому, списанню (розстроченню) підлягають самостійно виявлені лише ті суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість, які не знайшли відображення в графах 8 та 16 декларації по цьому податку, поданих до 01.04.2001 р. за попередні періоди, при наявності вищезазначеної нової (уточненої) декларації.

Вказані декларації, розрахунки та заяви, які підтверджують нові (уточнені) податкові зобов'язання, що самостійно виявлені платниками податків, є підставою для прийняття рішення про списання (розстрочення). Прийняте рішення підрозділ стягнення податкової заборгованості передає разом з відповідними документами до відділу обліку та звітності для відображення останнім нарахування та списання (розстрочення) такого податкового боргу в картках особових рахунках платників податків. Операції нарахування та списання проводяться датою прийняття відповідного рішення.

До підпункту 3.9:

Податковий борг, який на день набрання чинності статтею 18 Закону є предметом судового розгляду, підлягає списанню та/або розстроченню відповідно до цього Положення. При цьому обов'язково направляється повідомлення до суду (арбітражного суду) про списання та/або розстрочені суми.

У випадках, коли судом (арбітражним судом) по 20.02.2001 р. включно прийнято рішення щодо стягнення майна підприємства-боржника в рахунок погашення його податкового боргу або припинення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно податкового боргу, визначеного до списання (розстрочення) за даними карток особових рахунків, платник податків або орган державної податкової служби (за ініціативою якого було порушено відповідну справу) звертається до суду (арбітражного) суду з приводу перегляду раніше прийнятого рішення і розповсюдження процедури списання (розстрочення) на вказану суму податкового боргу (див. статті 39, 40 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження").

Після задоволення заяви платника податків або органу державної податкової служби судом (арбітражним судом) про скасування або зупинення виконання раніше прийнятого рішення, орган державної податкової служби приймає рішення про списання (розстрочення) вищенаведеної суми податкового боргу.

Якщо рішення (ухвала) суду (арбітражного суду) по 20.02.2001 р. включно виконано лише частково, то звернення з приводу перегляду раніше прийнятого рішення і розповсюдження процедури списання (розстрочення) подається на ту суму податкового боргу, яка залишилася не виконаною.

У разі прийняття судом (арбітражним судом) по 20.02.2001 р. включно рішення (ухвали) на суму позову, яка менше суми податкового боргу, визначеної до списання (розстрочення) за даними карток особових рахунків, сума податкового боргу понад суми такого позову підлягає списанню (розстроченню) на загальних підставах.

Якщо судом (арбітражним судом) відповідне рішення стосовно сум податкового боргу, на який розповсюджується процедура списання (розстрочення), прийнято починаючи з 21.02.2001 р. включно, такий податковий борг підлягає списанню (розстроченню) на загальних підставах, про що повідомляється суд (арбітражний суд).

До підпункту 3.10:

У разі якщо до 21.02.2001 р. було розпочате кримінальне провадження щодо умисного ухилення осіб від сплати суми податкового боргу, яка менше суми податкового боргу, визначеної до списання (розстрочення) за даними карток особових рахунків, то списанню (розстроченню) підлягає лише відповідна різниця таких сум податкового боргу.

Списанню (розстроченню) на загальних підставах підлягає податковий борг, щодо якого було порушено кримінальну справу але в подальшому закрито за реабілітуючих підстав (п. 1, 2 ст. 6 КПК.

Якщо кримінальну справу щодо умисного ухилення осіб від сплати суми податкового боргу було порушено і в подальшому закрито за нереабілітуючих підстав, такий податковий борг не підлягає списанню (розстроченню).

До пункту 5:

Рішення про розстрочення податкового боргу приймає орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків або за місцем обліку такого податкового боргу без обмеження розміру відповідної суми, за умови звернення платника.

До підпункту 5.5:

У разі дострокового розірвання органом державної податкової служби договору про розстрочення платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, а також суму нарахованих процентів на ту частину невнесеного податкового боргу, який обліковувався як розстрочений у період до дня розірвання вказаного договору.

Крім того, у зв'язку з існуючою практикою поновлення скасованих у минулих роках взаємозаліків та з метою недопущення втрат бюджетів всіх рівнів необхідно:

у разі отримання податковим органом рішення про відновлення скасованого взаємозаліку минулих років після прийняття рішення про списання податкового боргу, рішення про списання податкового боргу такому платнику податків підлягає скасуванню в частині суми поновленого взаємозаліку.

Для забезпечення повноти та правильності обліку сум, що підлягають розстроченню та/або списанню рекомендуємо приймати рішення про списання та/або розстрочення податкового боргу датою формування відповідної інформації у довідках, що формуються згідно з наказом ДПА України від 11.04.2001 р. N 161.

У зв'язку з тим, що в облікових даних платника податків не передбачено кодифікацію стану платника, щодо якого судом (арбітражним судом) прийнято рішення про стягнення майна в рахунок погашення податкового боргу, програмне забезпечення при формуванні довідок про суми податкового боргу, що підлягають списанню (розстроченню) окремо не виділяються зазначені в таких рішеннях суми боргу - для оформлення рішень про скасування (розстрочення) податкового боргу необхідно провести коригування зазначених сум в ручному режимі.