Щодо оподаткування землі

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист від 15.06.2001 р. N 11/87 щодо плати за землю підприємством - платником єдиного податку зі ставкою 6% і повідомляє.

Сплата плати за землю в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 19.09.96 р. N 378/96-ВР "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями), яким установлені ставки земельного податку, порядок його стягнення і пільги щодо оподаткування землі.

Згідно зі ст.2 цього Закону плата за землю стягується у вигляді земельного податку чи оредної плати.

Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність чи надана у користування, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за землю (платниками) є власники і землекористувачі, у тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні чи фізичні особи, яким земля передана у власність чи надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Власники землі і землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, стягується орендна плата.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі", відповідно до якого орендодавцями землі в Україні можуть виступати сільські, селищні, міські, районні ради і власники землі (ст.5 зазначеного Закону).

Договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, визначені ст.22 - 24 зазначеного Закону, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендарю у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором термін.

Орендна плата за землю - це платіж, внесений орендарем орендодавцю за користування земельною ділянкою.

У випадку якщо орендодавцем виступає власник землі, то орендар, уклавши при цьому договір на оренду землі з власником, сплачує власнику орендну плату за землю, а власник, у свою чергу, сплачує на рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, земельний податок.

У випадку якщо орендодавцем землі виступає відповідна місцева рада, орендар, уклавши з нею договір на оренду землі, самостійно сплачує орендну плату за землю на рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка. При цьому договір на оренду землі є підставою для сплати орендної плати за землю.

Спрощена система оподаткування, обліку і звітності, введена Указом Президента України від З липня 1998 року N 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99), установлює, що суб'єкт малого підприємництва, що перейшов на сплату єдиного податку, не сплачує ряд податків і зборів (обов'язкових платежів), які стягуються на території України. При цьому варто додати, що згідно зі ст.4 названого Указу спрощена система оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд із діючою системою оподаткування, обліку і звітності, передбаченою чинним законодавством України, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Статтею 6 названого Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю.

На підставі наведеного, а також того, що розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем і орендарем, як визначено законами України "Про плату за землю" (ст.19) і "Про оренду землі" (ст.19), суб'єкти малого підприємництва, що перейшли на спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати орендної плати за землю.

У зв'язку з численними запитами щодо плати за землю при переході суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99) Державна податкова адміністрація України у листі від 27.10.2000 р. N 14312/7/18-0617 повідомляє.

Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. N 507 (Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727) суб'єкт малого підприємництва, що перейшов на спрощену систему оподаткування і не є платником земельного податку, звільняється від його сплати тільки за земельні ділянки, що він використовує для здійснення підприємницької діяльності. При передачі цих земельних ділянок під будинками, спорудженнями, їхніми частинами іншим суб'єктам, які у свою чергу використовують їх для здійснення своєї підприємницької діяльності, земельний податок він сплачує на загальних підставах.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вважає, що у разі передачі земельної ділянки в оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності, реалізуючи цим один із видів своєї підприємницької діяльності (здавання в оренду приміщень) підприємство не повинне сплачувати земельний податок. Але має бути записано в статуті, що здавання в оренду приміщень є одним із видів підприємницької діяльності, на основі якої буде внесено запис до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Якщо ж підприємство - платник єдиного податку за ставкою 6% використовує земельну ділянку для інших потреб, то земельний податок сплачується на загальних підставах.