Про затвердження Стратегічного плану діяльності Міністерства молоді та спорту України на 2023 - 2025 роки

На виконання Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1062, та наказу Мінмолодьспорту від 19.08.2022 № 2997 "Про затвердження плану заходів щодо удосконалення системи внутрішнього контролю в Міністерстві молоді та спорту на 2022 - 2023 роки" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Стратегічний план діяльності Міністерства молоді та спорту України на 2023 - 2025 роки, що додається (далі - Стратегічний план).

2. Керівникам структурних підрозділів Міністерства молоді та спорту України забезпечити вчасне виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічних цілей.

3. Управлінню стратегічного планування та комунікацій щороку затверджувати операційний план заходів на відповідний період.

4. Відділу взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства молоді та спорту України.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністерство молоді та спорту України здійснює свою роботу відповідно до Положення про Міністерство молоді та спорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 № 220, і забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.

Здорова, спортивна та активна нація, у тому числі молодь, яка пишається своїм українським громадянством, реалізує власний потенціал в Україні та утверджує міжнародний авторитет країни у світі.

Міністерство молоді та спорту України - флагман у формуванні української громадянської та національної ідентичності, сталої звички у населення до здорового способу життя, підтримки, розвитку та реалізації молоді, здатної захищати та відбудовувати Україну, має потужну кадрову та інфраструктурну базу, доступну для всіх громадян, зокрема для осіб з інвалідністю, для занять фізичною культурою і спортом, підготовки найсильніших атлетів світу, сприяє інтеграції та утвердженню іміджу країни у світовому спортивному русі, має довіру та підтримку українського суспільства та міжнародних партнерів.

Патріотизм

Повага

Людиноцентризм

Партнерство

Результативність

Ґендерна рівність

Інклюзивність

Fair Play

Широкомасштабна військова агресія росії проти України спричинила значні втрати у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.

Близько 40% молоді в Україні постраждали внаслідок війни: понад двох мільйонів молодих людей стали внутрішньо переміщеними особами та ще близько двох мільйонів молодих людей виїхали за кордон. Серед них більшу частину складають дівчата та молоді жінки з дітьми.

До початку війни в Україні функціонувало понад 300 молодіжних центрів та просторів. Станом на жовтень 2022 року працюють 143 молодіжних центри, які переформатували свою діяльність у гуманітарні хаби, шелтери для внутрішньо переміщених осіб, волонтерські центри, центри надання допомоги цивільному населенню. 38 об'єктів молодіжної інфраструктури з числа молодіжних центрів та молодіжних просторів пошкоджено чи повністю зруйновано, 57 - окуповано.

68% молодіжних працівників та працівниць вимушено виїхали зі своїх регіонів. На питання "Чи маєте Ви можливість здійснювати свою молодіжну роботу?" 37,6% респондентів відповіли, що мають можливість здійснювати молодіжну роботу, 51% - мають таку можливість лише частково, 10,8% такої можливості не мають.

Велика кількість представників інститутів громадянського суспільства, молодіжних рад, молодіжних центрів, молодіжних працівників, інших стейкхолдерів молодіжної політики, втратили можливість стало та злагоджено працювати, у багатьох випадках вони змінили своє місце проживання і відповідно припинили діяльність або ж переформатували свою роботу.

Війна та нестабільна економічна ситуація в країні, високий рівень безробіття та міграції (внутрішньої та зовнішньої), зруйнована молодіжна інфраструктура та відтік кадрів, які працюють з молоддю, негативно вплинули на молодь у цілому, спричинивши підвищення рівня тривожності, психологічно нестабільного стану, зниження рівня самостійності та стресо- і життєстійкості.

Значний відсоток молодих людей не мають можливості та бажання спрямовувати свій час для розвитку своєї територіальної громади, села або міста, країни загалом. Також це пов'язано з обмеженим доступом молоді до послуг, зокрема тих, що надають молодіжні центри та фахівці, які працюють з молоддю, слабкою системою підтримки молоді для її життя і повернення в Україну, недостатньо стійкою і сталою (інституціоналізованою) молодіжною спільнотою, зокрема інститутів громадянського суспільства, їхніх мереж, молодіжних рад. Вирішення проблеми відсутності безпечного та сприятливого середовища для життя, роботи та реалізації власного потенціалу молодих людей в Україні потребує комплексного підходу.

У 2021 році реалізовано 26 всеукраїнських заходів національно-патріотичного виховання з охопленням понад 300000 осіб. Надано фінансову підтримку інститутам громадянського суспільства, спрямовану на реалізацію 34 проєктів національно-патріотичного виховання із загальним охопленням понад 360000 осіб.

Збільшено:

на 0,67 відсотка рівень охоплення населення України заходами (проєктами), що формують українську громадянську ідентичність на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність);

на 0,2 відсотка рівень охоплення молоді заходами (проєктами), що спрямовані на збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України;

на 150 - осіб підготовлених активістів, які займаються питаннями національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

на 197500 осіб - населення України, охопленого проєктами національно-патріотичного виховання, розробленими інститутами громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка.

Проведено заходи, спрямовані на популяризацію діяльності українських молодіжних громадських об'єднань, що заборонялися і переслідувалися окупаційними, зокрема радянським, режимами, а саме українського пластового руху (Пласт) та скаутського руху, Спілки української молоді, що збереглися в закордонних українців та відновили свою діяльність в Україні із здобуттям незалежності. Їхньою діяльністю охоплено 11000 осіб.

З початком воєнних дій фактично припинено реалізацію проєктів національно-патріотичного виховання. Станом на жовтень 2022 року реалізовано лише сім з близько 30 запланованих всеукраїнських заходів.

Гострою проблемою, що постає перед сферою національно-патріотичного виховання, є недостатньо сформована українська національна та громадянська ідентичність, оборонна свідомість та інтеграція населення з тимчасово окупованих територій у післявоєнний час.

Внаслідок повномасштабної війни обмежено можливість занять обраними видами рухової активності та спортом, порушено навчально-тренувальний процес з підготовки спортсменів, призупинено проведення уроків фізичної культури, занять з фізичного виховання, активних перерв, фізкультурно-оздоровчих заходів, роботи гуртків та секцій у закладах освіти.

Унеможливлено проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у місцях масового відпочинку, проживання та роботи, реалізації ініціативи Президента соціального проєкту "Активні парки - локації здорової України" у місцях ведення бойових дій та на окупованих територіях. Пошкоджено та зруйновано частину локацій для занять фізичною культурою і спортом у місцях проведення бойових дій. Так, станом на лютий 2022 року функціонувало 759 локацій, станом на липень на підконтрольній території функціонує 560 локацій, з них - 54 зазнали пошкоджень. Вдвічі зменшено кількість проведених заходів у регіонах України в рамках реалізації соціального проєкту "Активні парки - локації здорової України" (4630 у 2021 році, 2780 - у 2022 році).

На тривалий період було припинено проведення всеукраїнських спортивних змагань та порушений процес підготовки спортсменів національних збірних команд України.

Станом на 01 грудня 2022 року у штатному режимі працюють 70% закладів дитячо-юнацького та резервного спорту, 25% - тимчасово призупинили свою діяльність. Пошкоджено або повністю зруйновано 5%.

45% спортсменів продовжують підготовку за місцем роботи закладів дитячо-юнацького та резервного спорту, 12% продовжують підготовку в Україні за межами закладів, 7% спортсменів тренуються за кордоном, 36% спортсменів втратили можливість займатися обраним видом спорту та не мають можливості тренуватися.

У закладах дитячо-юнацького та резервного спорту працюють у штатному режимі 39% штатних тренерів-викладачів, 20% - працюють дистанційно, 23% - перебувають у простої, 18% - виїхали до іншого регіону / за кордон.

Завдяки підтримці міжнародних спортивних федерацій та профільних міністерств низки європейських країн забезпечено можливість тренувань та підготовки спортсменів національних збірних команд України за кордоном.

Спортсмени (особливо резерв) та тренери, які виїхали за кордон, отримали якісні умови для тренувань та роботи. Є випадки, коли іноземні клуби і команди пропонують спортсменам та тренерам довгострокові контракти, молодь, яка закінчує навчання у закладах загальної середньої освіти, отримує можливість навчатися далі. Це може призвести до такої проблеми, як зменшення складу національних збірних команд перспективною та талановитою молоддю.

Усупереч існуючим обмеженням українські спортсмени у 2022 році показали високі спортивні результати на Паралімпійських (друге загальнокомандне місце), Дефлімпійських іграх (лідер змагань), Всесвітніх іграх (третє загальнокомандне місце).

Гідно виступили юні українські спортсмени-олімпійці, зайнявши сьоме загальнокомандне місце на літньому Європейському юнацькому олімпійському фестивалі.

На початок збройної агресії російської федерації в Україні нараховувалося більше 70 закладів фізичної культури та спорту зі статусом бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки (з урахуванням таких баз на окупованих територіях). У 2014 році внаслідок окупації АР Крим втрачено повністю інклюзивну спортивну базу України, де здійснювалася підготовка спортсменів з інвалідністю. В умовах воєнного стану, у зв'язку зі спрямуванням коштів на потреби держави, існує проблема збереження, поступового відновлення та розвитку баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки як базису для розвитку спорту вищих досягнень.

Відповідно до програми Президента України "25 спортивних об'єктів-магнітів" у 2021 році збудовані та введені в експлуатацію чотири об'єкти (за кошти, розпорядником яких є Мінмолодьспорт), із них один - зруйнований (м. Маріуполь), один - розташований на окупованій території (м. Мелітополь). До кінця 2022 року повинні були отримати нові палаци спорту, спортивні комплекси та басейни сім міст України: Рівне, Умань, Хмельницький, Кривий Ріг, Тростянець, Нова Каховка, Тернопіль.

Станом на грудень 2022 року через військову агресію російської федерації постраждало 149 спортивних об'єктів, з них: 28 - зруйновано повністю або знищено частково; 121 спортивний об'єкт має суттєві або часткові пошкодження.

Серед зруйнованої інфраструктури є об'єкти, які віднесені до сфери управління Мінмолодьспорту, а саме:

ДП "ОНСЦ Чернігів" - знищено східну та західну трибуни, пошкоджено вхідну групу медично-відновлювального центру;

ДУ "Державний центр олімпійської підготовки з біатлону", с. Новоселівка Чернігівської області - знищено будівлю;

ДП "Спортивний комплекс "Авангард" - пошкоджено будівлю з баскетбольною залою, вікна у льодовому палаці, вхідна група в гімнастичній залі.

У зв'язку із воєнними діями та постійним збільшенням кількості осіб, які отримали інвалідність, у тому числі дітей, зростає нагальна необхідність створення умов для їхнього відновлення та адаптації до повноцінного життя у суспільстві, шляхом їхнього залучення до заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації на сучасних інклюзивних спортивних об'єктах.

До початку збройної агресії росії проти України до системи закладів фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю входило: 25 регіональних, два міських та один районний центри з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт"; 25 дитячо-юнацьких спортивних шкіл для осіб з інвалідністю та дві спеціалізовані дитячо-юнацькі школи для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву. Ці заклади охоплюють щороку близько 11 тисяч осіб з інвалідністю, зокрема 5,5 тисяч дітей, заходами фізкультурно-спортивної реабілітації.

Наразі повноцінно працюють 18 регіональних центрів "Інваспорт", 22 дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю, зокрема дві спеціалізовані дитячо-юнацькі школи для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву.

У результаті воєнних дій кількість проведених спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації знизилася на 35% порівняно з 2021 роком.

З березня по серпень поточного року не було проведено жодних всеукраїнських спортивних змагань, а також заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації. Із вересня - жовтня цей процес поступово відновлено, хоча відсоток проведених заходів незначний: на 83% зменшено кількість всеукраїнських змагань з видів спорту осіб з інвалідністю, а також на 80% зменшено кількість реабілітаційно-спортивних зборів.

Вперше за часи незалежності України не проведено фінальну частину Всеукраїнської спартакіади серед дітей з інвалідністю "Повір у себе", до якої щороку залучалося більше п'яти тисяч дітей з інвалідністю.

Стратегічна ціль 1. Популяризація українських суспільно-державних цінностей, зокрема самобутності, соборності, волі і гідності Українського народу, та формування на їх основі національно-патріотичного світогляду

Операційна ціль 1.1. Підвищення рівня української національної та громадянської ідентичності

Завдання 1.1.1: Сприяти проведенню заходів національно-патріотичного виховання, спрямованих на формування української громадянської ідентичності.

Завдання 1.1.2: Залучити населення з деокупованих територій України, а також внутрішньо переміщених осіб до процесів національно-патріотичного виховання.

Завдання 1.1.2: Підвищити рівень знань у населення про видатних осіб українського державотворення, борців за незалежність України.

Операційна ціль 1.2. Подолання посттоталітарних деструктивних наслідків у свідомості населення України

Завдання 1.2.1: Сприяти підвищенню ролі української мови як національної цінності, подоланню мовно-культурної меншовартості українців.

Завдання 1.2.2: Провести інформаційно-просвітницьку роботу з метою донесення до населення України, закордонних українців змісту (суті) українських суспільно-державних (національних) цінностей.

Стратегічна ціль 2. Збільшення чисельності населення, готового до захисту незалежності та територіальної цілісності України

Операційна ціль 2.1. Популяризація і підвищення престижу військової та спеціальної державної служби

Завдання 2.1.1: Сприяти підготовці кваліфікованого кадрового потенціалу для організації та здійснення програм, проєктів та заходів із національно-патріотичного виховання.

Операційна ціль 2.2. Залучення громадян (зокрема, молоді) до громадського сприяння безпеці та обороні України

Завдання 2.2.1: Сприяти формуванню у громадян готовності до захисту України.

Стратегічна ціль 3. Створення умов для реінтеграції, адаптації, соціалізації та розвитку молодих осіб, які належать до різних груп, та їхньої участі у відновленні країни

Операційна ціль 3.1. Забезпечення доступу молоді до актуальних програм та послуг, що надаються молодіжними центрами/просторами, організаціями та фахівцями, що працюють з молоддю (зокрема, Українським молодіжним фондом, Всеукраїнським молодіжним центром, інститутами громадянського суспільства)

Завдання 3.1.1: Створити умови для участі молоді у відновленні країни, зокрема, шляхом її залучення до діяльності молодіжних центрів/просторів, молодіжних рад, інститутів громадянського суспільства та активізації молоді української діаспори.

Завдання 3.1.2: Підвищити рівень компетентностей молоді, у тому числі громадянських.

Завдання 3.1.3: Сприяти розвитку волонтерської діяльності серед молоді та визнанню державою її досягнень, зокрема через впровадження європейських інструментів.

Завдання 3.1.4: Запровадити гранти Українського молодіжного фонду на проєктну та інституційну підтримку для суб'єктів молодіжної роботи та молоді, зокрема для підтримки її підприємницьких ініціатив.

Завдання 3.1.5: Забезпечити здійснення міжнародних молодіжних обмінів.

Завдання 3.1.6: Сприяти впровадженню програм для забезпечення профорієнтації і професійної перекваліфікації молоді з метою її працевлаштування.

Завдання 3.1.7: Створити умови для повноправного членства України в програмі ЄС Еразмус+.

Завдання 3.1.8: Здійснити аналіз потреб, інтересів, цінностей та соціально-економічного становища молоді.

Операційна ціль 3.2. Забезпечення кадрового потенціалу для надання послуг різним категоріям молоді

Завдання 3.2.1: Забезпечити навчання фахівців, представників молодіжних центрів і просторів, організацій, що працюють з молоддю, зокрема, шляхом реалізації програми "Молодіжний працівник".

Завдання 3.2.2: Сприяти затвердженню вимог до кваліфікації працівника молодіжної сфери (молодіжний працівник).

Завдання 3.2.3: Забезпечити навчання представників інститутів громадянського суспільства, що працюють з молоддю, зокрема молодіжних та дитячих громадських організацій, та молоді, яка має бажання створити інститути громадянського суспільства.

Операційна ціль 3.3. Модернізація молодіжних центрів та просторів

Завдання 3.3.1: Сприяти відновленню пошкоджених та будівництву нових молодіжних центрів і просторів.

Завдання 3.3.2: Здійснити модернізацію мережі молодіжних центрів та просторів з урахуванням вимог Європейського Союзу, зокрема щодо створення безбар'єрного простору.

Завдання 3.3.3: Здійснити аналіз діяльності молодіжних центрів та просторів, зокрема щодо потреби їх створення в містах, де вони відсутні, та актуальних для молоді послуг, що ними надаються.

Стратегічна ціль 4. Українці регулярно та свідомо займаються фізичною культурою і спортом

Операційна ціль 4.1. Збільшення кількості населення, яке займається руховою активністю та веде здоровий спосіб життя

Завдання 4.1.1: Популяризувати та організувати оздоровчу рухову активність населення, зокрема осіб з інвалідністю, шляхом реалізації соціального проєкту "Активні парки - локації здорової України".

Завдання 4.1.2: Провести інформаційну кампанію з метою залучення до занять фізичною культурою і спортом усіх груп населення, зокрема осіб з інвалідністю.

Операційна ціль 4.2. Створення умов для залучення до занять фізичною культурою різних груп населення, у тому числі осіб з інвалідністю, ветеранів війни та членів їх сімей

Завдання 4.2.1: Здійснити організаційно-практичні заходи з проведення фізкультурно-спортивної реабілітації.

Завдання 4.2.2: Сприяти залученню ветеранів війни та членів їхніх сімей, сімей загиблих (померлих) ветеранів війни до фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, занять з рухової активності тощо.

Операційна ціль 4.3. Підвищення якості та доступності фізкультурно-спортивних послуг

Завдання 4.3.1: Сприяти створенню конкурентного середовища діяльності громадських об'єднань фізкультурно-спортивного спрямування.

Завдання 4.3.2: Запровадити державний стандарт у сфері надання фізкультурно-спортивних послуг.

Операційна ціль 4.4. Формування мережі сучасних об'єктів спортивної інфраструктури, доступних для усіх груп населення, зокрема осіб з інвалідністю

Завдання 4.4.1: Провести аудит стану пошкодженої/знищеної спортивної інфраструктури та спортивних локацій.

Завдання 4.4.2: Визначити пріоритетні напрями у відновленні пошкодженої спортивної інфраструктури та спортивних локацій (з урахуванням наявних фінансових ресурсів та термінів їхнього відновлення).

Стратегічна ціль 5: Україна - спортивна держава, що належить до групи передових країн, де створено умови та можливості для ефективної підготовки спортсменів світового рівня, визначено важливість орієнтації на олімпійські, неолімпійські види спорту та види спорту осіб з інвалідністю.

Операційна ціль 5.1. Створення умов для відновлення та ефективного розвитку спорту вищих досягнень та резервного спорту

Завдання 5.1.1: Провести моніторинг та оцінку існуючого стану функціонування закладів фізичної культури і спорту, у тому числі дитячо-юнацького та резервного спорту.

Завдання 5.1.2: Здійснити оцінку кадрового ресурсу у закладах фізичної культури і спорту, спроможного виконувати обов'язки у період воєнного стану в Україні та після його відміни.

Завдання 5.1.3: Сприяти відновленню матеріально-технічної бази закладів фізичної культури і спорту, насамперед з пріоритетних олімпійських видів спорту.

Завдання 5.1.4: Створити нормативно-правове підґрунтя щодо заохочення тренерсько-викладацького складу закладів фізичної культури і спорту для їхнього повернення та відновлення роботи в Україні.

Завдання 5.1.5: Забезпечити навчання та підвищення кваліфікації фахівців сфери фізичної культури і спорту, насамперед молодих спеціалістів.

Завдання 5.1.6: Забезпечити формування національних збірних команд з видів спорту з числа молодих перспективних спортсменів резервного спорту, які підтвердили кваліфікаційний рівень.

Операційна ціль 5.2. Забезпечення підготовки та участі національних збірних команд України у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях

Завдання 5.2.1: Забезпечити здобуття ліцензій на участь в Олімпійських, Дефлімпійських, Паралімпійських, Всесвітніх та Європейських іграх.

Завдання 5.2.2: Забезпечити підготовку та участь національних збірних команд в Європейських (2023 року) та Олімпійських (2024 року) іграх, зимових Дефлімпійських іграх (2023 року), літніх Паралімпійських іграх (2024 року), літніх Дефлімпійських іграх (2025 року), Всесвітній шаховій олімпіаді (2024 року), Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту (2025 року), міжнародних спортивних змаганнях із здобуття ліцензій на зазначені змагання, Юнацьких олімпійських іграх (2024 року), Юнацьких олімпійських фестивалях (2023, 2025 років).

Завдання 5.2.3: Відновити процес підготовки національних збірних команд в Україні та їхню участь у всеукраїнських спортивних змаганнях.

Завдання 5.2.4: Сприяти відновленню проведення міжнародних спортивних змагань в Україні з дотриманням заходів безпеки для спортсменів та глядачів.

Операційна ціль 5.3. Відновлення та розбудова сучасних об'єктів спортивної інфраструктури для підготовки національних збірних команд України

Завдання 5.3.1: Провести будівельну експертизу пошкоджених баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, що належать до сфери управління Мінмолодьспорту або отримують фінансову підтримку з державного бюджету, та визначити обсяг фінансових ресурсів, необхідних для їхнього відновлення.

Завдання 5.3.2: Визначити пріоритети щодо відновлення пошкоджених баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки з урахуванням наявних фінансових ресурсів та термінів їх відновлення.

Завдання 5.3.3: Провести аудит руйнувань та пошкоджень об'єктів-"магнітів" та об'єктів, що включені до програми Президента України "Реконструкція 18 спортивних інтернатів та 100 ДЮСШ".

Завдання 5.3.4: Розробити план заходів щодо відновлення пошкоджених та зруйнованих об'єктів-"магнітів" та об'єктів, що включені до програми Президента України "Реконструкція 18 спортивних інтернатів та 100 ДЮСШ", з урахуванням наявних фінансових ресурсів та термінів їхнього відновлення.

Операційна ціль 5.4. Посилення санкційного тиску щодо недопущення представників країн-агресорів до світового спортивного руху

Завдання 5.4.1: Вжити заходів для введення персональних санкцій щодо спортсменів, тренерів та функціонерів сфери спорту, які здійснюють підтримку країн-агресорок.

Завдання 5.4.2: Залучити міжнародні спортивні інституції до роботи, спрямованої на укріплення позицій України у світовому спортивному русі та послаблення позицій російської федерації та республіки білорусь.

Завдання 5.4.3: Організувати взаємодію з органами державної влади інших країн щодо послаблення позицій російської федерації та республіки білорусь у світовому спортивному русі.

Операційна ціль 5.5. Забезпечення розвитку європейської моделі спорту в Україні. Сприяння (промоція) впровадженню принципів доброчесності у спорті, чесної гри та протидії маніпулюванням спортивними змаганнями

Завдання 5.5.1: Створити законодавчу базу для забезпечення автономної діяльності спортивних федерацій.

Завдання 5.5.2: Сприяти самодостатності спортивних федерацій та їхній інституційній спроможності у розвитку видів спорту.

Завдання 5.5.3: Забезпечити ефективність діяльності Національної платформи доброчесності спорту, створеної на виконання положень Конвенції Ради Європи проти маніпулювання спортивними змаганнями.

Операційна ціль 5.6. Розбудова національної антидопінгової програми відповідно до міжнародних стандартів

Завдання 5.6.1: Привести у відповідність до вимог Всесвітнього антидопінгового кодексу антидопінгове законодавство України.

Завдання 5.6.2: Сприяти посиленню незалежності та інституційній розбудові Національного антидопінгового центру.

Завдання 5.6.3: Створити умови для заснування Національної лабораторії антидопінгового контролю.

Завдання 5.6.4: Запровадити персональну відповідальність, зокрема фінансову, для кожного спортсмена та його оточення за порушення антидопінгових правил.

Стратегічна ціль 6: Налагодження комунікації та підвищення ефективності взаємодії суб'єктів сфер молодіжної політики, фізичної культури і спорту шляхом запровадження цифрових інструментів

Операційна ціль 6.1: Створення цифрових інструментів для реалізації молодіжної політики та участі молоді в процесі прийняття рішень (е-Молодь)

Завдання 6.1.1: Розробити та запровадити онлайн-механізм відбору членів з числа молоді до Національної ради з питань молоді.

Завдання 6.1.2: Розробити та запровадити онлайн-механізм конкурсів у рамках здійснення міжнародних молодіжних обмінів.

Завдання 6.1.3: Розробити та запровадити онлайн-механізм для проведення конкурсного відбору молодіжних проєктів державною установою "Український молодіжний фонд".

Завдання 6.1.4: Розробити та запровадити онлайн-платформу для молодіжних центрів.

Операційна ціль 6.2: Створення цифрових інструментів для розвитку сфери фізичної культури і спорту

Завдання 6.2.1: Розробити та впровадити електронний механізм для реалізації соціального проєкту "Активні парки - локації здорової України".

Завдання 6.2.2: Забезпечити належне функціонування Електронного реєстру спортивних споруд.

Завдання 6.2.3: Розробити та запровадити електронний механізм оформлення послуг на базі Електронного реєстру спортивних споруд.

Завдання 6.2.4: Сприяти підтримці вітчизняних ініціатив у розробленні та впровадженні цифрових технологій у сферах фізичної культури і спорту.

Завдання 6.2.5: Налагодити електронну взаємодію між всіма елементами цифрової екосистеми сфер фізичної культури і спорту.