Щодо визначення категорії підприємства

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон).

Частиною другою статті 2 Закону встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників. Зазначена норма набрала чинність з 01.01.2018.

Під час визначення категорії, до якої належить підприємство, використовуються показники, які на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із наведених у Законі критеріїв.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.

З метою застосування норм Закону щодо визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, застосовувалися показники річної фінансової звітності за 2017 рік.

Наприклад, якщо за показниками річної фінансової звітності за 2017 рік підприємство відповідає критеріям, встановленим для середнього підприємства, то для цілей Закону таке підприємство буде вважатись середнім протягом 2018 і 2019 років. Якщо підприємство за результатами показників річної фінансової звітності за 2018 та 2019 роки відповідало критеріям великого підприємства, то починаючи з 01.01.2020 таке підприємство відноситься до категорії великих підприємств та належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Відповідно до частини другої статті 12-1 Закону підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ).

Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій статті 12-1 Закону, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Для підприємства, наведеного у прикладі, що відповідає критеріям великого підприємства та належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес, зміна категорії з середнього на велике здійснюється з 01.01.2020, та, відповідно, виникає обов'язок складати фінансову звітність за МСФЗ. Датою переходу на МСФЗ для такого підприємства, яке вперше застосовуватиме МСФЗ буде 01.01.2020.

Проміжна фінансова звітність, річна фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за 2020 рік складається та подається таким підприємством відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з обов'язковим перерахунком показників фінансової звітності відповідно до вимог МСФЗ 1 "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності". Починаючи з 01.01.2021 підприємство складає проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2021 рік за МСФЗ.

Листами Міністерства фінансів України від 29.12.2017 N 35210-06-5/37175 та від 27.02.2018 N 35210-06-5/5570 надано роз'яснення про правила обов'язкового та добровільного застосування МСФЗ, які розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України в підрубриці "Бухгалтерський облік / Бухгалтерський облік в підприємницькій сфері / Загальні роз'яснення" рубрики "Бухгалтерський облік та аудиторська діяльність" розділу "Діяльність".