Щодо не застосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2023 рік за землі сільськогосподарського призначення, які визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ "" (далі – ТОВ) щодо не застосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2023 рік за землі сільськогосподарського призначення, які визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток. ТОВ має землі сільськогосподарського призначення, які Розпорядженнями "" селищної військової адміністрації "" району "" області від "" № "" та від "" № "" визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та застосовано податкову пільгу у розмірі 100 відсотків.

ТОВ почало відновлювати свою діяльність з травня 2024 року та має Рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку від "" № "".

Враховуючи вищевикладене, ТОВ просить надати роз’яснення щодо визначення МПЗ за 2023 рік за землі сільськогосподарського призначення, які визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Відповідно до п.п. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38-1.1.4 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу).

Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими

п.п. 38-1.1.1, 38-1.1.2 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу.

Першим роком, за який визначається МПЗ є 2022 рік.

Особливості визначення загального МПЗ платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлено

п. 141.9 ст. 141 Кодексу.

Положеннями п. 69.15 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2022 рік - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38-1.2 ст. 38-1 цього Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Крім того, згідно з п. 38-1.2 ст. 38-1 Кодексу МПЗ не визначається для, зокрема:

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Особливості справляння сплати земельного податку за ділянки, що забруднені вибухонебезпечними предметами або визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами передбачені нормами пп. 283.1.9 п. 283.1, 283.2 ст. 283, п.п. 283.1.2 та п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 Кодексу.

Відповідно до п. 283.2 ст. 283 Кодексу не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно з абзацами першим та другим п. 283-1.3 ст. 283-1 Кодексу підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п. 283.2 ст. 283 Кодексу у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 Кодексу.

Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

У разі подання платником податків до контролюючого органу рішення відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, інформація про які відсутня у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних з Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податків (п. 283-1.3 ст. 283-1 Кодексу).

За інформацією ТОВ розпорядженням № "" від "" та № "" від "" "" селищною військовою адміністрацією "" району "" області визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами земельні ділянки. Проте ТОВ не надано документи, які підтверджують право власності/користування земельними ділянками та копії відповідних рішень, що засвідчують настання таких обставин.

Враховуючи зазначене, у разі прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами на підставі заяви платника податків, платник податку не нараховує та не сплачує плату за землю та єдиний податок четвертої групи, в т. ч. МПЗ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).