Щодо окремих питань подання податкової звітності під час дії воєнного стану в Україні

Державна податкова служба України за результатом розгляду звернення Товариства щодо окремих питань подання податкової звітності під час дії воєнного стану в Україні в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає в складності застосування окремих положень податкового законодавства та у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків.

Як зазначено у зверненні, директор та одночасно засновник

Товариства відбуває на військову службу у зв'язку з мобілізацією в особливий період. Станом на 14 серпня 2024 року найманих працівників на підприємстві немає, оскільки ведення діяльності під час його відсутності наразі неможливе у зв'язку з нерегулярними замовленнями. Товариство не має можливості утримувати штат найманих працівників з гідною оплатою їх праці. Обрати довірену особу, передати їй право підпису та представлення інтересів Товариства для подачі звітності на час відсутності не встигли.

З огляду на викладене, платник податків просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Яким документом зафіксувати факт та повідомити органи ДПС, що господарська діяльність підприємства не ведеться?

2. Як звітувати до органів ДПС під час перебування директора Товариства у лавах ЗСУ по таких податках як податок на додану вартість, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податку на прибуток підприємств та подавати фінансову звітність?

Щодо питань 1 – 2

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) тимчасово установлено, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про введення воєнного стану в Україні", справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69

підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Зокрема, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, та переліки документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Порядок), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня

2022 року за № 967/38303.

Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) визначені у пункті 1 розділу ІІ Порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком (06.09.2022) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня

2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені переліком документів для юридичної особи до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 розділу II Порядку.

Заява має містити, зокрема:

повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

податкову адресу платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається заява;

дату подання заяви;

чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;

вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);

які саме податкові обов’язки не мав/не має можливості виконати платник податків;

інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією російської федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації;

підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, приймається контролюючим органом за результатами комплексного розгляду всіх наданих документів (копій документів), на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання таким платником своїх податкових обов’язків, які подані відповідно до Порядку.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання (пункт 2 розділу ІІІ Порядку).

Таким чином, якщо платник податків у період дії воєнного стану не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, що підтверджується відповідним рішенням контролюючого органу згідно з Порядком, то такий платник податків звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 розділу ІІ Порядку, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Враховуючи те, що положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу

10 розділу XX Кодексу поширюються, у т. ч. на платників податків, які мобілізовані, то директор та одночасно засновник Товариства, який мобілізований протягом дії воєнного стану в Україні, та не має можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо, зокрема, подання звітності, зобов'язаний виконати його протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Якщо платник податків демобілізований до закінчення дії воєнного стану та у нього відновилася можливість виконання податкового обов'язку, така особа має подати звітність протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Щодо питання складення та подання фінансової звітності зазначимо таке.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року

№ 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами).

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" зі змінами.

Визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності, обов’язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), віднесено до повноважень Міністерства фінансів України (підпункт 18 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 зі змінами).

Тож питання порядку складення та подання фінансової звітності належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).