Щодо оподаткування індустріальних парків

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування індустріальних парків, і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, заявник є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Товариство має намір здійснювати діяльність у сфері переробної промисловості та у відповідності до Закону України "Про індустріальні парки" набути статус учасника індустріального парку.

У зв’язку із викладеним вище, платник запитує:

1. Чи має право учасник індустріального парку достроково (до закінчення 10-річного терміну) припинити застосування пільги щодо звільнення від податку на прибуток?

2. У разі дострокового припинення застосування пільги щодо звільнення від податку на прибуток (за власною ініціативою учасника) чи буде зобов’язаний учасник індустріального парку подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм Податкового кодексу України за весь період використання пільги, за умови, що кошти вивільненні у зв’язку зі звільненням від податку на прибуток були використані підприємством-учасником індустріального парку виключно на розвиток діяльності в межах індустріального парку?

3. Чи буде зобов’язаний учасник індустріального парку подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм Податкового кодексу України за весь період використання пільги, за умови, що кошти вивільненні у зв’язку зі звільненням від податку на прибуток були використані ним виключно на розвиток діяльності в межах індустріального парку, у випадку дострокового (до закінчення 10-річного терміну) припинення (втрати) статусу учасника індустріального парку?

Щодо питань 1-3

Поняття індустріальних парків введено Законом України від 21 червня

2012 року № 5018-VI "Про індустріальні парки" (далі Закон), прийнятим у 2013 році.

Відповідно до положень ст. 1 Закону індустріальним (промисловим) парком (далі – індустріальний парк) вважається визначена ініціатором створення індустріального парку відповідно до містобудівної документації облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів), альтернативної енергетики, зберігання енергії, а також науково-технічну діяльність, діяльність у сфері інформації і електронних комунікацій на умовах, визначених цим Законом та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку.

Учасником індустріального парку виступає суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, зареєстрований на території (в межах) індустріального парку, який згідно із законодавством набув право на земельну ділянку та/або інший об’єкт (частину об’єкта) нерухомого майна у межах індустріального парку, уклав з керуючою компанією договір про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку відповідно до концепції індустріального парку та має здійснювати діяльність виключно у сфері переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів), а також науково-технічну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій лише на території (в межах) індустріального парку.

Згідно з п. 5 ст. 14 Закону з метою державного стимулювання, передбаченого законодавством, уповноважений державний орган створює, веде та розміщує на своєму офіційному вебсайті Реєстр індустріальних парків, до якого індустріальні парки включаються за заявою ініціаторів створення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 року № 27 затверджено Порядок ведення Реєстру індустріальних (промислових) парків, до якого окрім інших вносяться відомості про учасників індустріального парку, їхні реквізити.

З метою державного стимулювання п. 142.4 ст. 142 Кодексу встановлено пільговий режим оподаткування податком на прибуток підприємств, відповідно до якого звільняється від оподаткування прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13 – 17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (у межах) індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.

Застосування визначених цим пунктом правил оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:

здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку. Для підтвердження статусу учасника індустріального парку використовуються дані з Реєстру індустріальних парків;

не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.

У разі дострокового припинення з ініціативи платника податку застосування визначених цим пунктом правил оподаткування такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому він припинив застосовувати зазначені правила оподаткування, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування. Такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

З огляду на описані умови застосування визначених цим пунктом правил пільгового оподаткування допускається лише тоді, коли учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку та не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.

Враховуючи вимоги щодо перебування учасника індустріального парку на пільгових умовах оподаткування податком на прибуток підприємств, визначені п. 142.4 ст. 142 Кодексу, у разі якщо до моменту спливу десятирічного строку відбулась втрата статусу учасника індустріального парку з власної ініціативи такого учасника або з незалежних від нього підстав (банкрутство, розірвання, визнання у судовому порядку недійсним договору про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку, втрата права власності на земельну ділянку та/або інший об’єкт (частину об’єкта) нерухомого майна у межах індустріального парку тощо), цей учасник індустріального парку вважається таким, що втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил пільгового оподаткування, та за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, зобов’язаний визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

Водночас зазначений учасник повинен подати уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за загальними правилами оподаткування, штрафні санкції та пеню відповідно до норм Кодексу за всі попередні податкові (звітні) періоди застосування звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств.

Вказана позиція ДПС підтверджується Міністерством фінансів України, про що зазначено листом від 03.10.2024 № 11210-09-62/28572.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.