МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 04.09.2008 N 483/020/99-08 |
(Витяг)
<...>
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з шостого дня непрацездатності, надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за період хвороби.
<...>
Допомога по тимчасовій непрацездатності має виплачуватись застрахованій особі за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства, його структурного підрозділу або індивідуального графіка роботи застрахованої особи (якщо такий їй встановлено), пропущені через непрацездатність.
Це ж саме стосується і допомоги по вагітності та пологах, яка відповідно до статей 38 і 39 вищезазначеного Закону надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу і виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Розмір цієї допомоги розраховують сумарно і надають застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Оскільки допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, то виплачується вона за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства або індивідуальним графіком роботи працівниці, якщо такий встановлено, що припадають на період цієї відпустки.
Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. N 1266, виходячи із середньоденної заробітної плати за фактично відпрацьований час у розрахунковому періоді. Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата застрахованої особи (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день) для оплати листка непрацездатності, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески. Таким періодом є останні б календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Загальна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається множенням середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів згідно з графіком роботи підприємства (працівника), що припадають на період тимчасової непрацездатності або відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до ст. 61 КЗпП України на деяких роботах, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримано встановлену для відповідної категорії працівників щоденну або щотижневу тривалість робочого часу, допускається, за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, запровадження підсумованого обліку робочого часу.
У разі застосування підсумованого обліку робочого часу тривалість робочого часу за обліковий період не може перевищувати норму робочого часу, тобто 40 годин на тиждень (ст. 50, 51 КЗпП України) . Таким чином, оплата праці проводиться за результатами роботи в обліковому періоді, у якому в середньому реалізується встановлена трудовим законодавством тривалість робочого дня (робочого тижня). Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства для кожної категорії працівників. Він може встановлюватись у розрахунку на місяць, квартал, півріччя, рік і охоплювати як робочий час, так і години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні. При цьому щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може в певних межах відхилятися від норми годин робочого дня (тижня). Недопрацювання або робота понад установлену норму тривалості робочого часу балансуються в межах облікового періоду так, щоб сума годин роботи за графіком в обліковому періоді дорівнювала нормі робочого часу за цей період.
Тому якщо для працівника установлено підсумований облік робочого часу, кількість робочих годин у розрахунковому періоді розраховують виходячи з графіка роботи цього працівника, і допомога по тимчасовій непрацездатності або по вагітності та пологах надається за робочі години згідно з графіком змінності застрахованої особи, які припадають на період тимчасової непрацездатності або відпустки по вагітності та пологах.
Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться у годинах, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах застосовується середньогодинна заробітна плата, яка обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість годин, відпрацьованих застрахованою особою у зазначений період (пп. 15, 16 Порядку) .
<...>
| Заступник директора департаменту політики державного соціального страхування | О.Постоюк |