Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у 2021 році ТОВ " " здійснило випуск корпоративних облігацій, про що внесено відомості до Державного реєстру випусків цінних паперів. Випущені облігації було розміщено згідно переліку учасників, які були заявлені в Рішенні про емісію облігацій. Одним із покупців облігацій був громадянин України, який згідно договору № щодо відчуження цінних паперів від .2021, придбав облігації корпоративні відсоткові, серії В у кількості 2375 штук на загальну суму 2400080,00 доларів США.

У серпні 2024 року підприємство отримало інформацію про те, що .2023 помер, а також отримано копії свідоцтва про право на спадщину, витяги зі спадкового реєстру про те, що спадкоємцями є дружина та двоє неповнолітніх дітей. Також отримали копію договору, укладеного між спадкоємцями про порядок володіння та користування успадкованим майном, згідно з яким право володіння та користування майном (облігаціями) надається (матері). Також у п. 4 цього договору вказано "інше майно, набуте Стороною 1 ( ) у результаті володіння та користування майно, включається до складу майна та вважається таким, щодо якого у сторін виникло право спільної часткової власності."

Станом на .2024 (у період настання строку виплати доходів за цінними паперами) ТОВ " " отримало від ПАТ " " Реєстр власників іменних цінних, згідно з яким власниками облігацій є, також в реєстрі майно, яке являється спадщиною, вказано в загальній сумі, без розбивки часток, також вказано один банківський рахунок, на який повинні перераховуватись суми нарахованих відсотків. Отже загальна сума нарахованих відсотків, які є спільною власністю спадкоємців була перерахована ПАТ " " на один рахунок відкритий на ім’я .

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Від імені кого Товариство, яке є податковим агентом, повинно сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з нарахованого та сплаченого доходу: від особи, на рахунок якої зараховано виплатy чи окремо від кожноrо спадкоємця, який є власником облігацій згідно реєстру власників наданого ПАТ " "?

Статтею 6 Сімейного кодексу України (далі – Сімейний кодекс), визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу).

Згідно з п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Крім того, відповідно до п.п. 99.5.1 п. 99.5 ст. 99 ПКУ батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) малолітніх/неповнолітніх, опікуни недієздатних, особи, на яких покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні представники платників податків - фізичних осіб), повинні від імені відповідних фізичних осіб, зокрема:

подати за наявності підстав контролюючому органу заяву для реєстрації таких фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та у випадках, передбачених цим Кодексом, іншу інформацію, необхідну для ведення зазначеного Державного реєстру

Відповідно до частини першої ст. 34 Цивільного кодексу України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у п.п. 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 ПКУ та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Враховуючи викладене, оскільки дохід у вигляді відсотків, нараховується на користь кожного власника корпоративних облігацій (спадкоємця – матері та її малолітніх/неповнолітніх дітей), то нарахування грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору здійснюється податковим агентом на кожного з вказаних власників, але сплата грошових зобов’язань за малолітніх/неповнолітніх осіб, здійснюється за рахунок матері.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.