Щодо практичного застосування норм чинного законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що з 2022 року фізична особа –

підприємець – платник єдиного податку третьої групи перебуває за кордоном.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Чи правомірно буде, якщо така фізична особа – підприємець відкриє

інтернет – магазин, буде проводити продаж непродовольчих товарів на митній території України. Податки буде сплачувати згідно з законодавством України. Чи має право фізична особа – підприємець займатися такою діяльністю, фізично перебуваючи за межами України?

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Порядок відкриття надавачами платіжних послуг фізичним особам - підприємцям рахунків визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління

Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі –

Інструкція № 162).

Відповідно до п. 10 розділу I Інструкції № 162 фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Згідно з п. 24 розділу І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ "Про платіжні послуги" та в п. 24 розділу I Інструкції № 162.

Так, відповідно до п. 24 розділу I Інструкції 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що

відкриваються для власних потреб, для проведення операцій,

пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної

професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в

національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні

операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Разом з цим нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік суб’єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб – підприємців), які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3

ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата

надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6

ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу.

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника

єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7

ст. 296 Кодексу).

Таким чином, положеннями глави 1 розділу XIV Кодексу не встановлено обмежень для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи щодо здійснення продажу непродовольчих товарів та митній території України через інтернет-магазин за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому слід зазначити, що доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є кошти, які надходять йому у готівковій формі або у безготівковій на рахунки для здійснення підприємницької діяльності, відкриті у надавачів платіжних послуг в України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.