Щодо окремих питань обліку та оподаткування неприбуткових організацій

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації "Благодійний фонд "________" (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань обліку та оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Благодійним фондом у статусі неприбуткової організації для реалізації статутних цілей планується залучення колег з інших країн для проведення консультацій та тренінгів. Зазначені особи мають намір приїхати в Україну в якості волонтерів.

Враховуючи викладене вище, у зверненні Благодійного фонду поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Якщо Благодійний фонд зареєструється як волонтерська організація для того, щоб мати можливість залучати волонтерів до власної діяльності, чи вплине це на статус Благодійного фонду як неприбуткової організації?

2. Чи необхідно надавати до ДПС копії відповідних документів з інформацією про реєстрацію як волонтерської організації?

Щодо запитань 1 та 2

Насамперед зауважимо, що відповідно до п.п. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання організації залучення волонтерів до діяльності неприбуткових організацій не належать до компетенції ДПС.

Водночас повідомляємо, що в Україні волонтерська діяльність регулюється Конституцією України, спеціальними законами, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та іншими нормативно-правовими актами, серед яких, зокрема, закони України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI "Про волонтерську діяльність", зі змінами (далі – Закон № 3236), від 5 липня 2012 року № 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації", зі змінами (далі – Закон № 5073).

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 3236 волонтерська діяльність – це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.

Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності.

Частиною першою ст. 7 Закону № 3236 встановлено, що волонтер – фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.

Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. Неповнолітні особи здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. Неповнолітні особи не можуть надавати волонтерську допомогу за напрямами, визначеними абзацами восьмим, десятим, тринадцятим – п’ятнадцятим частини третьої ст. 1 Закону № 3236, а також у медичних закладах.

Іноземці та особи без громадянства здійснюють волонтерську діяльність через організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності.

Реалізацію державної політики з питань волонтерської діяльності віднесено до основних завдань Національної соціальної сервісної служби України (далі – Нацсоцслужба) (п.п. 6 п. 3 Положення про Нацсоцслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 783 "Деякі питання Національної соціальної сервісної служби України", зі змінами (далі – Положення № 783).

Нацсоцслужба для виконання визначених для неї завдань, зокрема з питань волонтерської діяльності, як встановлено п.п. 14 п. 4 Положення № 783, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті наявну інформацію про організації та установи, які залучають до своєї діяльності волонтерів, зокрема тих, що залучають іноземців та осіб без громадянства для провадження волонтерської діяльності на території України.

Залучати волонтерів до своєї діяльності можуть організації та установи, які є неприбутковими, та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (частина перша ст. 5 Закону № 3236).

ДПС веде Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО) відповідно до п. 2 -1 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону № 5073 та згідно з Порядком формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248 зі змінами (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку волонтер антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – волонтер АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО) – це фізична особа – благодійник (громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, яка перебуває в Україні на законних підставах), яка досягла вісімнадцятирічного віку, провадить волонтерську діяльність на добровільній та безоплатній основі, внесена до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО згідно з Кодексом та Законом № 5073, надає благодійну допомогу на користь осіб, визначених у підпунктах "а" та "в" п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Відповідно до п. 1.4 розділу І Порядку облік волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО в територіальних органах ДПС та обробка їх персональних даних здійснюється з метою забезпечення контролю за оподаткуванням благодійної допомоги відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, п. 29 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Отже, до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО, який ведеться ДПС відповідно до вимог п. 2 -1 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону № 5073, включаються лише фізичні особи – благодійники. Якщо волонтер надає допомогу, яка не пов’язана із застосуванням положень п. 1.4 розділу І Порядку, він може бути не включеним до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО.

Податковим законодавством не передбачено ведення в ДПС окремого обліку або окремої реєстрації юридичних осіб (установ та організацій), які здійснюють волонтерську діяльність або залучають до своєї діяльності волонтерів.

Щодо оподаткування податком на прибуток благодійної організації у статусі неприбуткової організації повідомляємо таке.

За даними інформаційних систем ДПС Благодійний фонд внесено до Реєстру з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0036 (благодійні організації).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом № 5073, що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та ст. 5 Закону № 5073.

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Засади діяльності благодійних організацій встановлено ст. 11 Закону № 5073.

Відповідно до частини другої ст. 16 Закону № 5073 використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

З урахуванням викладеного вище обов’язковими умовами для благодійної організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 5073, а також заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Отже, якщо благодійна організація у статусі неприбуткової організації залучає до своєї діяльності волонтерів у порядку, встановленому Законом № 3236, у межах своєї статутної діяльності з дотриманням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу, то така діяльність не є підставою для виключення зазначеної неприбуткової організації з Реєстру.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).