Щодо строків сплати за ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень ФОП (далі – ФОП) з питань практичного застосування окремих норм законодавства щодо строків сплати за ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо обов’язку по сплаті за ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами протягом трьох місяців, який виникає з 01.01.2025 чи з 27.07.2024?

Щодо зазначеного питання

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 № 3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ "Ліцензування" (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49), який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

Пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, а положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Згідно з п. 6 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону № 3817 суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності Закону № 3817 у разі, коли суб’єкт господарювання здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у такий період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:

подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом № 481;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, або до дня отримання нової ліцензії.

Також відповідно до пункту 6 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту (починаючи з дня введення воєнного стану в Україні до дня набрання чинності Законом № 3817), здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії, строк дії якої закінчився у період, починаючи з дня введення воєнного стану в Україні до дня набрання чинності Законом № 3817, та не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності (з 27.07.2024) подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом № 481 та сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817 (до 31.10.2024), або до дня отримання нової ліцензії.

У разі, якщо строк дії ліцензії, за якою не сплачено чергові платежі, не закінчився у період, визначений абзацом першим пункту 6 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону № 3817, Товариству необхідно протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, тобто з 27.07.2024 до 31.10.2024, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

У разі невиконання суб'єктом господарювання протягом визначеного пунктом 6 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону № 3817 періоду вимоги щодо сплати чергових платежів:

ліцензія, строк дії якої закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, визнається недійсною з дати закінчення строку її дії, а господарська діяльність, яку провадив суб'єкт господарювання після закінчення строку дії ліцензії, визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії, з відповідним застосуванням до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, визначених Законом № 481;

дія ліцензії, строк дії якої не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, припиняється органом ліцензування у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).