Щодо надання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю

Державна податкова служба України на звернення товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство обрало спрощену систему оподаткування та поінформувало про наявність з 2009 року у власності частини нежилих приміщень виробничого корпусу, розташованого на земельній ділянці (далі - Ділянка), яка надана на умовах оренди іншій юридичній особі ВАТ (далі - Орендар) відповідно до договору оренди земельної ділянки від 28.03.2007 терміном до 27.03.2032 року.

Товариство, посилаючись на чинне законодавство, запитує щодо виникнення у Орендаря податкових зобов'язань із земельного податку або орендної плати за землю та виникнення у Товариства з 01.07.2020 податкових зобов'язань з плати за землю (земельного податку чи орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) у разі відсутності договору суборенди зазначеної земельної ділянки або оформлених прав на частину Ділянки.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Тобто земельна ділянка, яка знаходиться в оренді згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, є об'єктом оподаткування орендною платою.

Відповідно до п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Таким чином на орендовану земельну ділянку ця норма Кодексу не поширюється.

Зауважуємо, що Товариство набуло право власності на частину нерухомого майна у 2009 році, тобто коли вже було врегульоване питання правових підстав для користування Орендарем земельною ділянкою під виробничим корпусом, тому свої зобов'язання в частині дотримання принципу платного використання земельною ділянкою Товариство як співвласник виробничого корпусу має реалізувати в межах Цивільного кодексу України через Орендаря.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).