Щодо роз’яснення норм податкового законодавства

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись пунктом 52.2 статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) розглянуло звернення щодо роз’яснення норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої групи надає послуги з ремонту автомобілів фізичним особам та продає автозапчастини (КВЕДИ 45.32 та 45.20). Під час війни приймає участь у безкоштовному ремонті військових автомобілів. Нещодавно на рахунок фізичної особи – підприємця надійшли кошти від юридичної особи з призначенням платежу "Благодійна допомога на запчастини для авто".

У зв’язку з цим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: чи вважається порушенням для подальшого перебування на єдиному податку, якщо фізична особа - підприємець отримала від юридичної особи благодійну допомогу та які штрафи можуть бути застосовані до фізичної особи – підприємця?

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога – це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку визначено главою 1 розд. ХІV Кодексу, згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу, доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, згідно з п. 292.3 ст. 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 292.9 ст. 292 Кодексу доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV Кодексу, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розд. IV Кодексу.

Водночас оподаткування доходів платників податку – фізичних осіб регулюються розд. IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерел їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п.п. "ґ" п.п. 164.2.17 п 164.2 ст. 164 Кодексу).

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 Кодексу (18 відс.).

Крім того, відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення"Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу).

Враховуючи зазначене, сума безповоротної фінансової допомоги не є доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку отриманого від здійснення господарської діяльності. При цьому така сума включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військового збору 1,5 відс.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1

ст. 300 Кодексу).

Види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання, зокрема, фізичним особам – підприємцям бути платниками єдиного податку у разі їх здійснення, наведено у п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

При цьому платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець платник єдиного податку другої групи може здійснювати підприємницьку діяльність за умови

дотримання вимог розд. XIV Кодексу щодо перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію