Про надання індивідуальної податкової консультації (витяг)

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє таке.

Товариство повідомляє, що є платником єдиного податку з юридичних осіб третьої групи. З огляду на специфіку своєї діяльності, а саме проведення різного роду мистецьких заходів (далі - Заходи), у Товариства виникатиме потреба в проведенні обідів фуршетів в межах цих Заходів. Товариство планує користуватись кейтеринговими послугами/послугами з харчування, а також здійснюватиме придбання алкогольних напоїв. Заходи планується здійснювати у різних місцях залежно від специфіки та тематики кожного Заходу. Оплата буде здійснюватися безпосередньо на банківські рахунки суб'єктів господарювання, що надаватимуть послуги з кейтерингу/послуги з харчування та здійснюватимуть продаж алкогольних напоїв.

Товариство здійснює діяльність відповідно до КВЕД:

90.02 - Діяльність із підтримання театральних і концертних заходів (основний вид діяльності);

82.30 - Організація конгресів і торговельних виставок;

84.12 - Регулювання у сферах охорони здоров'я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов'язкового соціального страхування;

90.04 - Функціонування театральних і концертних залів;

56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

59.14 - Демонстрація кінофільмів;

68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Товариство запитує:

1. Чи не буде суперечити факт замовлення кейтерингових послуг, а також алкогольних напоїв для проведення мистецьких заходів нормам чинного законодавства?

2. Чи не буде суперечити факт (безоплатного частування) алкогольними напоями нормам чинного законодавства?

3.Чи може Товариство використовувати спрощену систему оподаткування у такій діяльності?

4. Чи підлягає така діяльність ліцензуванню?

5. Чи вважатимуться операції із придбання Товариством кейтерингових послуг та алкогольних напоїв господарською діяльністю Товариства в цілях пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Кодексу?

6. Чи буде Товариство зобов'язане нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з придбання кейтерингових послуг та алкогольних напоїв в порядку, передбаченому пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Кодексу?

Щодо питань 1 - 4.

За інформацією з мережі Інтернет, кейтеринг - це галузь громадського харчування, пов'язана з наданням послуг на віддалених точках, що включає всі підприємства і служби, що надають підрядні послуги з організації харчування співробітників компаній і приватних осіб у приміщенні і на виїзному обслуговуванні, а також здійснюють обслуговування заходів різного призначення і роздрібний продаж готової кулінарної продукції.

Як вказано в зверненні, Товариство для проведення мистецьких заходів планує купувати алкогольні напої (не лише столові вина), які розливатимуть безоплатно учасникам (гостям) Заходів. При цьому суб'єкт господарювання знаходиться на спрощеній системі оподаткування - 3 група.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розділом ХIV Кодексу.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 "Спрощена система оподаткування обліку та звітності" розділу ХIV Кодексу.

Однією з умов переходу на спрощену систему оподаткування є відповідність обраних суб'єктом господарювання видів діяльності, допустимих для платників єдиного податку згідно з Кодексом.

Види діяльності, які у разі їх здійснення не дають права суб'єктам господарювання (юридичним особам) обрати спрощену систему оподаткування та зареєструватись платниками єдиного податку третьої групи, наведено у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, перрі (без додання спирту) та столових вин).

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Кодексу алкогольні напої та пиво належать до підакцизних товарів.

Алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (пп. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (пп. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів, є платником акцизного податку.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування (абзац третій підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

При цьому базою оподаткування є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

Отже, у разі якщо Товариство здійснює діяльність з організації мистецьких заходів, які передбачають залучення кейтерингових послуг, зокрема обслуговування включає організацію споживання алкогольних напоїв, придбаних замовником Заходів, то така діяльність не є реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв для цілей оподаткування у розумінні пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

У разі якщо Товариство при наданні послуг з організації мистецьких заходів, зокрема кейтерингу, здійснює реалізацію (відпуск) алкогольних напоїв кінцевим споживачам та включає вартість таких напоїв до собівартості послуги, то така діяльність у розумінні абзацу третього підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є роздрібною торгівлею підакцизними товарами. Базою оподаткування акцизним податком при цьому є вартість реалізованих при наданні послуг підакцизних товарів (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

Таким чином, відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу у випадку надання послуг з організації заходів, під час яких буде здійснюватися реалізація алкогольних напоїв (роздрібний продаж підакцизних товарів), Товариство не може використовувати спрощену систему оподаткування.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом, серед іншого, алкогольних напоїв на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 1 Закону №481, роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Згідно з приписами статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідно до абзацу 14 статті 1 Закону №481 місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб'єктами господарювання (у т. ч. іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) на кожне окреме місце торгівлі.

Отже, суб'єкт господарювання (у т. ч. іноземний суб'єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) не може використовувати під час здійснення тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) ліцензію на право роздрібної торгівлі з іншого місця торгівлі.

При цьому відповідно до ст. 15-3 Закону №481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів.

Крім цього, продавці (реалізатори) повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15-3 Закону №481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років, та особам, які не досягли 18 років.

У звернені зазначено, що Товариство проводитиме різного роду мистецькі заходи та користуватиметься кейтеринговими послугами/послугами з харчування та здійснюватиме придбання алкогольних напоїв, оплата буде здійснюватися безпосередньо на банківські рахунки суб'єктів господарювання, що надаватимуть послуги з кейтерингу/послуги з харчування та здійснюватимуть продаж алкогольних напоїв.

Відповідно до ст. 295 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ст. 297 ГКУ).

Отже, здійснення Товариством роздрібної торгівлі алкогольними напоями можливе за умови наявності відповідної ліцензії, а здійснення суб'єктами господарювання, роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив можливе у визначених для цього місцях торгівлі, за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та статусу закладу громадського харчування.

У разі якщо Товариство здійснює агентську діяльність (надання послуг з організації мистецьких заходів) і не здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не здійснює реалізацію підакцизних товарів, у такому випадку Товариство не зобов'язане мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Додатково повідомляємо, що Товариством не надано будь-якої інформації щодо умов купівлі та використання алкогольних напоїв для організації заходів для клієнтів.

Щодо питань 5 та 6.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Таким чином, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв'язку із придбанням кейтерингових послуг/послуг з харчування та/або алкогольних напоїв для проведення мистецьких заходів, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Якщо вартість зазначених товарів/послуг включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визначаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додатково нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, не здійснюється. А у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу.