Щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення, щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є контролером іноземної компанії, яка .2020 зареєстрована за законодавством Великої Британії. Компанія взята на облік у Головному управлінні ДПС у м. Києві як нерезидент, що відкриває рахунки в банках України. Компанія має відкриті рахунки в банку в Україні.

Платник податків, як власник та директор іноземної компанії, розглядає можливість придбання Компанією цінних паперів інституту спільного інвестування – інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду в Україні.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи дохід Приватної компанії обмеженої акціями " " від збільшення ціни інвестиційних сертифікатів в фінансовому обліку в порівнянні з ціною їх придбання, є активним доходом та, відповідно він не буде враховуватись при розрахунку частки пасивних доходів такої компанії для визначення її загального оподаткованого доходу, який є об’єктом оподаткування податком на прибуток в Україні?

Контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 39-2.1.1 пункт 39-2.1 статті 39-2 розділу І Кодексу).

Пунктом 39-2.2 статті 39-2 розділу І Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39-2 розділу І Кодексу.

При цьому норми статті 39-2 розділу І Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.

Так, підпунктом 39-2.4.1 пункту 39-2.4 статті 39-2 розділу І Кодексу визначено, що скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов, зокрема:

- частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування статті 39-2 розділу І Кодексу такі доходи визнаються активними, за умови що КІК:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Згідно з підпунктом 39-2.4.3 пункту 39-2.4 статті 39-2 розділу I Кодексу у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень підпункту 39-2.3.2

пункту 39-2.3 статті 39-2 розділу I Кодексу.

Таким чином, звільнення від оподаткування прибутку КІК можливе при виконанні вимог, визначених пунктом 39-2.4 статті 39-2 розділу І Кодексу.

Отже, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог, визначених пунктом 39-2.4 статті 39-2 розділу І Кодексу, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК.

Враховуючи вищезазначене, якщо контролююча особа здійснює контроль над іноземною юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, з яким Урядом України укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал та частка пасивних доходів такої компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, то скоригований прибуток цієї компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу такої контролюючої особи.

Разом з тим, підпунктом 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що до пасивних доходів належать доходи у вигляді:

процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);

процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;

інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов'язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;

роялті;

дивідендів;

страхових виплат і відшкодувань.

При цьому відповідно до підпункту 8 пункту 1 статті 1 розділу І Закону України "Про інститути спільного інвестування" від 5 липня 2012 року

№ 5080-VI (зі змінами) (далі – Закон № 5080-VI) інвестиційний сертифікат – цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду (далі – пайовий фонд) та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).

Частиною першою статті 56 Закону № 5080-VI визначено, що розрахункова вартість цінного папера інституту спільного інвестування визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів інституту спільного інвестування на кількість цінних паперів інституту спільного інвестування, які перебувають в обігу на день розрахунку.

Придбання цінних паперів інституту спільного інвестування, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 55 Закону № 5080-VI, здійснюється за ціною, що визначається виходячи з розрахункової вартості цінного папера інституту спільного інвестування на день надходження коштів на рахунок такого інституту. У заявці на придбання зазначається сума коштів, на яку придбаваються цінні папери інституту спільного інвестування. Кількість цінних паперів інституту спільного інвестування, які придбаваються інвестором, визначається шляхом ділення сплаченої інвестором суми на ціну одного цінного папера інституту спільного інвестування, визначену на день надходження коштів на рахунок такого інституту (частина друга статті 56 Закону № 5080-VI).

Отже, дохід КІК, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості є в переліку доходів, які підпадають під пасивні доходи.

Водночас, Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) – це Стандарти та Тлумачення, видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО). Вони охоплюють: а) Міжнародні стандарти фінансової звітності; б) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; в) Тлумачення КТМФЗ та г) Тлумачення ПКТ.

Пунктом 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" (далі – МСБО 8) визначено, що облікова політика – це конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності.

Пункт 13 МСБО 8 передбачає, що суб’єкт господарювання має обирати та застосовувати свої облікові політики послідовно для подібних операцій, інших подій та умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорій статей, для яких різні політики можуть бути доречними. Якщо МСФЗ вимагає або дозволяє таке визначення категорій, слід обирати прийнятну облікову політику та послідовно застосовувати її до кожної категорії.

Таким чином, іноземна юридична особа обирає в межах, передбачених стандартами або іншими нормативними документами, певні методи, методики, способи оцінки, форми організації обліку тощо, які використовуються такою особою задля ведення обліку та складання фінансової звітності.

При цьому Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 "Дохід", який є складовою Міжнародного стандарту фінансової звітності, розкриває поняття "дохід" як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов’язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов’язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій. Дохід визнається коли існує надходження до суб’єкта господарювання економічних вигід і ці вигоди можна достовірно оцінити.

З огляду на зазначене, суб’єкт господарювання самостійно визначає свою облікову політику, в якій зазначає, які доходи вважаються активними та пасивними.

Водночас, варто зазначити, що кожен конкретний випадок практичного застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх обставин та підстав.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

_______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.