Щодо коригування  фінансового результату до оподаткування на суму витрат по нарахуванню роялті згідно з підпунктом 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань щодо коригування фінансовий результат до оподаткування на суму витрат по нарахуванню роялті згідно з підпунктом 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що планує у наступному році працювати з компаніями – нерезидентами, які зареєстровані в юрисдикції, де прибуток не підлягає оподаткуванню взагалі або у відношенні сум отриманих ними роялті. Попередня угода з однією компанією – нерезидентом передбачає виплату роялті на всю суму контракту. Передбачається, що річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, та обсяг господарських операцій платника податків з нерезидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку перевищать вартісні показники, які встановлені підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу та відповідно ці операції визнаватимуться контрольованими. Платник податків буде подавати Звіт про контрольовані операції та буде готувати документацію з трансфертного ціноутворення.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Якщо згідно з підготовленою документацією з трансфертного ціноутворення буде встановлена відповідність умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" та фінансовий результат до оподаткування платника податків не буде коригуватися, чи потрібно в такій ситуації (коли дотримано принцип "витягнутої руки") збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі згідно з підпунктом 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу?

2. Якщо згідно з підготовленою документацією з трансфертного ціноутворення буде встановлена невідповідність умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" та фінансовий результат до оподаткування платника податків буде коригуватися, чи потрібно в такій ситуації (коли не дотримано принцип "витягнутої руки" та вже збільшено фінансовий результат до оподаткування) збільшувати фінансовий результат до оподаткування додатково на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі згідно з підпунктом 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу? В такому разі платник податків може збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму, що перевищує попередньо визнані витати щодо нарахованого роялті?

3. Яким документом можна підтвердити, що контрагент – нерезидент із юрисдикції, де його прибуток підлягає оподаткуванню взагалі або у відношенні сум отриманих роялті та сплачує податок, щоб не застосовувати коригування згідно з підпунктом 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу? Чи буде достатньо офіційного листа від контрагента – нерезидента?

Щодо питань 1 – 3

Підпунктом 4 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є.

Дія цієї норми не залежить від того чи є операція з контрагентом – нерезидентом контрольованою або відповідає принципу "витягнутої руки". Якщо роялті не оподатковують у країні реєстрації нерезидента, вони збільшують фінансовий результат до оподаткування платника податків.

При цьому норми статті 140 розділу III Кодексу не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження оподаткування роялті контрагентом в державі його реєстрації, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Отже, підтвердженням права для незастосування платником податку на прибуток різниці, визначеної підпунктом 4 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, є будь-який документ, виданий відповідним компетентним (уповноваженим) органом країни, що підтверджує, що контрагент – нерезидент підлягає оподаткуванню у відношенні роялті у країні своєї резиденції.

Такий документ має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Наведена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо підтвердження сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).