Щодо практичного застосування норм чинного законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі  ПКУ), розглянула звернення ….., щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що керівництво підприємства прийняло рішення, з метою привітання дітей працівників підприємства 2017-2018 року народження з Днем Знань 01.09.2024, вручити дітям подарунки. Вартість подарунка складає 500 гривень. Індивідуальних податкових номерів діти не мають, За отриманий дитиною подарунок підписуються батьки.

Вартість подарунка не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року визначеного.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи вірно розуміє платник податків, що вартість подарунків з метою привітання дітей працівників підприємства з Днем знань 01.09.2024 вартістю, яка не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року не є базою нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартість подарунку відображається в Додатку 4 (4ДФ) "відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору" з реєстраційним номером облікової картки платника податків батька?

2. Чи може підприємство видавати неоподатковані подарунки вартістю 1775 грн у різні місяці декілька раз на рік?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема:

дохід у вигляді вартості отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п.п. "е" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором

(п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К - коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

При цьому нормами п. 16№ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Згідно із п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку, зокрема юридичною особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ і п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ та ставку військового збору 1,5 відс., визначену п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Враховуючи викладене, при наданні юридичною особою подарунків фізичній особі в негрошовій формі декілька раз на рік (в різних місяцях) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року, тобто п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовується до вартості дарунків окремо по кожному місяцю.

Разом з тим, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору" (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 2 "Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в 4ДФ.

Таким чином, оскільки отримувачем доходу у вигляді вартості подарунку є фізична особа (працівник), то юридичною особою у Додатку 4ДФ до Розрахунку зазначається реєстраційний номер облікової картки працівника або серія та номер паспорта цього працівника.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.