Про надання індивідуальної податкової консультації

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Товариство, з метою практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, звернулось із наступними запитаннями:

Чи вважатиметься обов'язок Товариства із надання електронного розрахункового документу виконаним, якщо такий документ буде наданий Товариством клієнту у особистому кабінеті фізичної особи, яка є клієнтом Товариства, за умови врегулювання сторонами такого способу надання електронного розрахункового документа в договірному порядку та надання клієнтом на це згоди у заяві про приєднання до публічного договору на переказ коштів?

Що слід вважати виконанням обов'язку із надання розрахункового документу: яку дію Товариства, або подію, та/або дію чи бездіяльність клієнта?

У який момент Товариство повинно фіскалізувати операції, здійсненні звикористанням технології інтернет-еквайрингу?

Який порядок корегувань помилок в Z-звіті, якщо технічний збій виявлено наступного робочого дня після закриття зміни та формування Z-звіту?

Щодо питання 1 та 2

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).

Дія Закону N 265 поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 2 статті 3 Закону N 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Із системного аналізу синтаксичних конструкцій (у "паперовій та електронній" / "паперовій або електронній" формі), які містяться у пункті 2 статті 3 Закону N 265, вбачається, що розрахунковий документ має бути створений у паперовій та електронній формах.

Також, пунктом 2 статті 3 Закону N 265 передбачена та допускається за згодою та/або можливість, за бажанням клієнта (споживача), отримувати розрахунковий документ, виключно в електронній формі, на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Зазначений перелік не є вичерпним, проте, спосіб отримання електронного розрахункового документу визначається саме клієнтом, та його невичерпність стосується лише місць (адрес) надсилання розрахункових документів, а не способів їх вручення.

Звертаємо увагу, що у разі якщо клієнт вимагає отримання паперового розрахункового документу - продавець не вправі відмовити йому у такому способі отримання розрахункового документу.

Обов'язок продавця із надання розрахункового документу вважається виконаним у момент надання особі паперового чи надсилання електронного розрахункового документу.

Поряд із цим повідомляємо, що компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб, під час адміністрування податків та зборів, визначені Кодексом.

Відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів, зокрема, належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи із зазначеного, ДПС не уповноважена підтверджувати або спростовувати розуміння Товариством податкового та іншого законодавства та/або організовувати його господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог податкового та іншого законодавства.

Щодо питання 3

Відповідно до абзацу шостого статті 2 Закону N 265 розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Враховуючи викладене фіскалізувати операції здійснені з використанням інтернет-еквайрингу Товариство повинне на підставі інформації про оплату товару (послуги) банком покупця, але не пізніше наступного робочого дня після опрацювання виписки про рух коштів на рахунку (рахунках), у випадку її надходження у позаробочий час.

Щодо питання 4

Порядок корегування виявлених помилок в Z-звітах, чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації та має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.