Щодо оподаткування операцій з постачання на території України активів підприємства

Державна податкова служба України розглянула звернення Представництва <…> щодо оподаткування операцій з постачання на території України активів підприємства та повідомляє.

Відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління, філія, офіс, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента).

Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу.

Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі відповідності умові, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов'язковій реєстрації платником.

<…>

Представництво здійснює такі види діяльності, як дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, діяльність у сфері зв'язків із громадськістю, консультування з питань комерційної діяльності і керування, іншу професійну, наукову та технічну діяльність.

Така діяльність Представництва підпадає під визначення постачання послуг з метою оподаткування, оскільки згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Отже, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг, наданих Представництвом, протягом послідовних 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень, Представництво підлягає обов'язковій реєстрації платником податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 183.1 та 183.2 статті 183 Кодексу будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Кодексу.

У разі якщо будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, така особа несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 Кодексу).

У разі якщо протягом останніх 12 календарних місяців загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг сукупно не перевищувала 300000 гривень та з урахуванням того, що намір особи проводити діяльність, в результаті здійснення якої планується отримати дохід, чи факт укладання цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг на суму, що перевищує гранично встановлену для обов'язкової реєстрації особи як платника податку на додану вартість не є підставою для такої реєстрації, Представництво може здійснювати операції з постачання товарів/послуг, в тому числі необоротних активів, без нарахування податку на додану вартість до того моменту, поки не буде досягнуто законодавчо встановленого обсягу таких операцій для обов'язкової реєстрації.

Згідно з пунктом 133.2 статті 133 Кодексу платниками податку на прибуток з числа нерезидентів є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента (пункт 160.8 статті 160 Кодексу).

Згідно з пунктом 160.1 статті 160 Кодексу будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 160 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (абз. "й" пункту 160.1 статті 160 Кодексу).

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пункт 160.2 статті 160 Кодексу).

Таким чином, якщо Представництво не є у розумінні Кодексу постійним представництвом нерезидента в Україні у значенні підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, доходи від продажу активів, в тому числі основних засобів, які представляють собою рухоме майно, що належить нерезиденту на території України, є доходами такого нерезидента із джерелом їх походження з України ("інші доходи" відповідно до абз. "й" пункту 160.1 статті 160 Кодексу), які оподатковуються у порядку, передбаченому пунктом 160.2 статті 160 Кодексу.